Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Статьи » Поетична мова Василя Стуса

Реферат Поетична мова Василя Стуса





/p>

Поставлено мета, Виявлення тенденцій індівідуального словотворення Василя Стуса булу досягнутості после розв язання більш конкретних Завдання:

) обгрунтування теоретичністю засідок дослідження новотворів;

) представлення тіпології інноваційної лексики;

) АНАЛІЗУ стану дослідження неологічної лексики;

) дослідження тіпології лексічніх інновацій у поезії Василя Стуса;

5) АНАЛІЗУ частіномовної співвіднесенності оказіоналізмів.

здiйснення у дослiдженнi структурно-семантичний аналiз iндівiдуально-авторських Утворення дает пiдставі для формулювання Загальна та iндівiдуальніх тенденцiй Утворення оказiоналiзмiв.

Бiльша частина словотвiрніх оказiоналiзмiв Стуса, як бі смороду НЕ порушувалі сістемнiсть словотворення i статику кодіфiкованіх норм, всегда мают аналогiйне пiдґрунтя, проекцiюються на словотвiрнi моделi, активно представленi у мовнiй свiдомостi.

найбiльш деріватогенною частина мови в сферi оказiонального словотворення є iменнік. Це передусім потенцiйні iменнікові Утворення, якi є результатом iндівiдуальніх пошукiв експресивності, альо, на вiдмiну вiд оказiоналiзмiв, часто мают, крiм художньо-естетичної вартiсностi, ще й комунiкатівну доцiльнiсть.

Поезія В. Стуса багата на слова, утворені поєднанням двох основ слів, здавай б, протилежних за значенням, Які незвичне поєднуються разом, но виразности підкреслюють думки й почуття поета. Несподівані словосполучень, створені путем основоскладання з використанн прийому оксюморона більш рельєфно передаються задум митця, підкреслюють авторські асоціації, підсілюють гостроту думки (напр .: смертеіснування, жіттєсмерть, розлукостріча ТОЩО).

Створив Василь Стус и слова, значення якіх є настолько Прозоров, смороду настолько влучно підкреслюють мнение автора та органічно вплітаються в Зміст твору, что спріймаються, як давно відомі, и не можна уявіті, Якими іншімі Одиниця можна Було б їх замініті (напр .: білота, віскалок, ізвомпленій ТОЩО).

У художній мові поета актуалізуються передусім оказіональні іменнікі та дієслова, Які вместе с узуальний іменнікамі та дієсловамі складають семантичності основу будь-которого вісловлювання, и суть не только в наявності ціх частин мови (на Цій Основі будується почти Кожне вісловлювання), а в їх роли у тексті, в доцільності чи недоцільності использование.

З-поміж усіх відоміх в українській мові способів словотворення в продукуванні оказіоналізмів домінує композитний. Як засвідчує зібраній фактичність материал, найчісельнішімі є деривати, утворені способом складання двох основ, Такі як архітраві, воєнраб, воєнробство, водотечі, жертво-кат, като-жертва, іножіття, інобуття, крівоокість, косопіс, міжзорря, міжхвілля.

Віявлені оказіоналізми різноманітні за значеннями, семантичності групами та Будовий. Спільною рісою для усіх опис неологізмів є вживанию їх основном в переносному значенні, что утруднює поділ на семантичні групи.

Серед них - назви промов: вівістря, віскалок; рослин: архітраві, оцвіття; осіб: воєнраб, жертво-кат, като-жертва, невір, надлюдіна, пустограка; почуттів: докука, протобажання, прісмута, потім, розтрівога, самобіль, самолють; стану людини: крівоокість, незглібімість; пір року: повесіння, розвесіння; складових навколішньої природи: водь, міжзорря, міжхвілля, охвілля.

Крім цього, между Деяк з аналізованіх іменніків-оказіоналізмів Встановлюємо сінонімічні (вітерп и стерпить, перехліп и перехлюп, іножіття та інобуття) та антонімічні (жертво-кат и като-жертва, повесіння и розвесіння, самонародження и самосмерть, самодар и самовтрата) відношення.

значний Кількість становляит іменнікі-назви опредмеченої Дії: вгліблення, косопіс, опорятунок, перехлюп, перехліп, самовігнання, самозгасання, самонародження та ін. Проти найбільш чисельного среди даних неологізмів є група абстрактно іменніків: воєнробство, вітерп, іножіття, інобуття, крівоокість, незглібімість, самовтрата, самозрада. Серед даного Переліку іменніків-оказіоналізмів наявні такоже и Збірні: міжзорря, міжхвілля, окрілля, оцвіття, помежів я, розкрілля.

значний часть становляит суфіксальні Утворення (блакітінка, божаться) та префіксальні (вітерп, віскалок, вівістря, іножіття, інобуття, невір, охвіля, окрілля, оцвіття, опорятунок, повесіння, провеснянка). Деякі префіксі повторюються в кількох неологізмах, як -від, ви-, іно-, між-, о-, по-, у словах вівістря, вітерп, віскалок, іножіття, інобуття, міжзорря, міжхвілля, охвілля, окрілля, оцвіття, опорятунок, повесіння, поціляння.

чисельного є група іменніків-неологізмів Із Першів компонентом само-, яка представлена ??т...


Назад | сторінка 20 з 22 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Вживании неологізмів в поезії Василя Стуса
  • Реферат на тему: Поезія та частка Василя Стуса
  • Реферат на тему: Неологізмі в поезіях Василя Стуса
  • Реферат на тему: Ідейно-художня проблематика Збірки Василя Стуса &Палімпсести&
  • Реферат на тему: Неологізми як загальна тенденція до збагачення мови. Способи утворення нео ...