що норма чистого прибутку від застосування нової машини дорівнює 10% ($ 100/$ 1000).
Але є ще один компонент витрат, пов'язаний з інвестуванням, що не врахований у нашому прикладі. Це ставка відсотка - ціна, яку фірма повинна заплатити, щоб зайняти грошовий капітал, необхідний для придбання реального капіталу ( шліфувального верстата). Якщо очікувана норма чистого прибутку (10%) перевищує ставку відсотка (скажімо 7%), то інвестування буде прибутковим. Але якщо ставка відсотка (скажімо 12%) перевищує норму чистого прибутку (10%), то інвестувати буде невигідно.
Роль ставки відсотка як витрат на інвестування на реальний капітал зберігається і тоді, коли фірма не займає, а навпаки, фінансує інвестиції з коштів, накопичених з минулої прибутку. Використовуючи ці кошти для інвестицій на шліфувальний верстат, фірма несе витрати втрачених можливостей у тому сенсі, що відмовляється від доходу у вигляді відсотка, який вона могла б отримати, позичаючи кошти кому-небудь ще. Слід підкреслити, що саме реальна ставка відсотка, а не номінальна відіграє істотну роль у прийнятті інвестиційних рішень. Зазначимо, що при фіксованій пропозиції грошей зміни в рівні цін впливають на величину інвестицій унаслідок дії ефекту процентної ставки (коли рівень цін підвищується, підвищуються і процентні ставки, а збільшені процентні ставки, в сою чергу, призводять до скорочення споживчих витрат і інвестицій).
Крім того, на величину інвестицій впливають і такі фактори, як податки з підприємств, технології і надлишкові потужності. Збільшення податків з підприємств призведе до зменшення прибутків (після відрахування податків) корпорацій від капіталовкладень, а отже, і до зменшення сукупного попиту. І навпаки, скорочення податків збільшить прибутку (після відрахування податків) від капіталовкладень і, можливо, збільшить інвестиційні витрати, а також підштовхне криву сукупного попиту вгору. Нові і вдосконалені технології мають тенденцію до стимулювання інвестиційних витрат і тим самим до збільшення сукупного попиту.
Збільшення надлишкових потужностей , тобто готівкового невикористаного капіталу, стримує попит на нові інвестиційні товари і тому зменшує сукупний попит.
Третім компонентом сукупних витрат є державні витрати. Збільшення державних закупівель національного продукту при даному рівні цін буде призводити до збільшення сукупного попиту до тих пір, поки податкові збори і процентні ставки будуть залишатися незмінними. Останнім нецінових чинником сукупного попиту є витрати на чистий експорт. Крива сукупного попиту зміщується і тоді, коли відбуваються зміни в закупівлях вітчизняних товарів зарубіжними споживачами, незалежно від рівня цін у нашій країні. На обсяг чистого експорту впливають такі фактори, як національний дохід зарубіжних країн і валютні курси.
...
