передбачається охорона і відновлення як пам'яток історії та культури, так і навколишнього історичного рукотворного, природного або традиційного сільського ландшафту, який також розглядається як неминуща історична та екологічна цінність, національне надбання. При відродженні садибних і палацово-паркових комплексів повинен застосовуватися ансамблевий принцип і індивідуальне проектування кожного об'єкта інфраструктури.
Щоб вдихнути життя в вмираючі культурні центри, що існували в білоруській садибі, останнім часом була висунута концепція освоєння унікальних історичних територій як особливої ??форми організації культурного ландшафту. Ця перспективна концепція передбачає полифункциональное використання садибних комплексів: науково-просвітницьке, туристсько-екскурсійне та господарське [5, c. 90].
Просвітницька діяльність може включати, крім створення музеїв, організацію ліцеїв, постійно діючих семінарів, присвячених вивченню творчості видатних діячів історії та культури, з іменами яких пов'язані конкретні садиби.
Культурна діяльність в садибі повинна охоплювати як місцеве населення, так і туристів. Необхідно, щоб вона здійснювалася в традиціях дворянської садиби, для якої було характерно широке спілкування господарів садиби з сусідами і друзями. Можливе створення літературно-музичних салонів, постановка аматорських вистав, проведення балів, організація фестивалів, присвячених пам'ятним датам, запрошення в садибу відомих письменників, художників, артистів, яким надавався б творчий відпочинок у садибі, що супроводжується зустрічами з місцевим населенням і туристами.
Господарська діяльність повинна отримати найширший розвиток. Вона може мати два основних напрямки: відродження художніх промислів і ремесел і сільськогосподарське виробництво.
Дворянський особняк або палацовий ансамбль доцільно використовувати тільки як живий музей з широкою культурною програмою, що є місцем спілкування інтелігенції. Всі старі господарські будівлі садиби слід відновити відповідно до їх первісної функцією і історичним виглядом, а необхідні нові об'єкти інфраструктури будувати в гармонійному архітектурному єдності з садибних ансамблем. Особливе значення має відновлення історичного природного ландшафту.
Використання об'єктів культурної та природної спадщини разом з розвитком туризму, науково-освітньої сфери, відродженням традиційних виробництв і технологій могло б визначити майбутній економічний потенціал регіону.
Для розвитку пізнавального туризму передбачається використання багатого культурно-історичної спадщини Республіки Білорусь та спільності історії та культури Білорусі з країнами-сусідами. Передбачається створення умов для формування туристсько-екскурсійних маршрутів для різних категорій населення по місцях важливих історичних подій. Можлива навіть організація ностальгічних турів для вихідців з Білорусі та їхніх нащадків, які зараз проживають в інших країнах. Планується більш активне залучення молоді до подорожей по рідному краю.
Основою для розвитку рекреаційного та оздоровчого туризму є ефективне і раціональне використання природних ресурсів і наявної інфраструктури туризму.
Зростання ділової активності, розширення міжнародних контактів є серйозною передумовою для розвитку ділового туризму. Основна увага має бути приділена: розвитку туристсько-екскурсійних послуг для учасників міжнародних конгресів, конференцій, симпозіумів; організації міжнародних торговельних виставок, ярмарків; створенню умов для надання туристсько-екскурсійних послуг при проведенні міжнародних оглядів науково-технічних досягнень на базі великих наукових центрів і промислових організацій.
З метою втілення вищевикладених напрямків туризму та підвищення ефективності використання наявних туристських ресурсів, до яких і відносяться палацово-паркові ансамблі країни, доцільно також здійснити наступні заходи:
включення палацово-паркових комплексів як об'єктів у вже наявні пізнавальні маршрути;
створення різних тематичних маршрутів, куди будуть включені тільки родові палаци і садиби, але які відповідатимуть заданій тематиці, наприклад, по певному архітектурному стилю, або всі садиби одного старовинного роду;
створення на базі палацово-паркових комплексів різного роду музеїв: краєзнавчий, етнографічний, або музей, в якому зібрані вцілілі колекції власників;
організація в уцілілих будівлях палаців своєрідних кінотеатрів з показом ретроспективних фільмів;
використання старовинних палаців і садиб для проведення конференцій;
створення на базі палацово-паркових ансамблів або поблизу їх будинків відпочинку, санаторіїв, пансіонатів;