ними. Їм набагато легше звалити всю провину на когось іншого або щось інше, віддати свою свободу, а натомість отримати відчуття спокою, приналежності до якого-небудь спільноті, безпеки, позбутися почуття самотності. Саме ці причини, на думку багатьох мислителів, сприяли появі у двадцятому столітті фашизму, диктатур, конформізму. p align="justify"> На мій погляд, внутрішня свобода важливіша для людини, ніж зовнішня, її набуття цілком може стати життєвою метою людини. Одна зовнішня свобода без її обмеження внутрішньої, не повинна бути метою людини. Підтвердженням цих слів може служити недавня ситуація в Іраку, де після повалення режиму Хусейна, людина маси тимчасово отримав нічим не обмежену зовнішню свободу, він зайнявся грабежами. p align="justify"> Тому я вважаю, що людина може стати справді вільним тільки через придбання їм внутрішньої свободи і збереження її в будь-яких життєвих ситуаціях. p align="center">
Список літератури 1. Фромм Е., Втеча від свободи; Людина для себе. - Мінськ: Попурі, 1998. - 672 с.
2. Гуревич П.С., Основи філософії. - М.: Гардаріки, 2000. - 438 с.
. Бердяєв Н.А., Філософія вільного духу. М.: Республіка, 1994. - 480 с.
. Гаджієв К.С., Роздуми про свободу// Питання філософії. 1993. № 2. С.33 - 46.
. Гертих В., Свобода і моральний закон у Хоми Аквінського// Питання філософії. 1994. № 1. С.87 - 102.
. Бердяєв Н.А., Доля людини в сучасному світі. До розуміння нашої епохи. - Філософія вільного духу - М.: Республіка, 1994, 480 с.
. Ясперс К., Мета - свобода// Новий час. 1990. № 5. С.34-37, № 6. С.40-43.