ежується тенденція до зниження в середньому на 0,36 ц/га (1%).
2. Індексний аналіз урожайності зернових та зернобобових культур показав, що на збільшення врожайності, насамперед, позитивно впливають збільшення врожайності зернових і зернобобових культур в окремих господарствах. З усіх розглянутих факторів (врожайність зернових і зернобобових культур в окремих господарствах району, структура посівних площ, розмір посівних площ) вплив на валовий збір зернових і зернобобових культур надали всі ці фактори, але позитивний вплив зробило лише поліпшення структури посівних площ і врожайність зернових і зернобобових культур в окремих господарствах. Середня врожайність збільшилася на 8,3%, а валовий збір зернових і зернобобових культур збільшився на 52,03%
. Аналітичне угруповання не виявила необхідні зв'язки і залежності у виробництві зернових і зернобобових культур. Так, з підвищенням виробничих витрат на 1га посіву зернових і зернобобових культур врожайність не має чітко вираженої закономірності до підвищення. Таким чином, аналітична угруповання не показала прямий зв'язок між виробничими витратами на 1га посіву зернових і врожайністю. Це пов'язано з тим, що в різних господарствах на виробництві зернових використовується різні технології обробітку і техніка, насіння, гербіциди та добрива різного виробництва, якості та відповідно вартості.
. Кореляційно-регресійний аналіз показав вплив таких факторів як навантаження ріллі на 1 трактор, фондоозброєність і затрати праці на 1 га посіву зернових і зернобобових культур. Всі ці фактори були включені в економіко-математичну модель. Дана модель може бути застосована в господарствах для практичного використання.
У ході аналізу було виявлено істотний вплив такого показника як навантаження ріллі на 1 трактор, га. зернових і зернобобових культур.
Були виявлені резерви підвищення врожайності зернових і зернобобових культур по відстаючим, середнім і передовим господарствам. Якщо величина всіх факторів, закладених у модель за відстаючим підприємствам підвищиться до середнього рівня сукупності, то валовий збір зернових і зернобобових культур збільшиться. Таким чином, якщо відстаючі господарства доведуть рівень кожного чинника, закладеного в модель до середнього рівня по району, то врожайність зернових і зернобобових культур в господарствах Воронезької області підвищиться. При доведенні факторів у відстаючих господарствах до рівня передових врожайність також підвищиться. p align="justify"> Актуальність питання про пошук напрямків підвищення врожайності зернових і зернобобових культур, а, отже, зростання ефективності олійного виробництва, зростає. У цьому зв'язку необхідно впроваджувати у виробництво комплекс антикризових заходів, які й будуть спрямовані на досягнення стабіл...