тні, що знаходяться в стані невротичного розладу і потребують серйозної психологічної допомоги.
. Безробітні, переважно жінки, зайняті приватним бізнесом, в основному вуличною торгівлею, або які є домогосподарками, але звернулися в службу зайнятості з тим, щоб отримати певні пільги, зберегти безперервний стаж роботи або отримати допомогу. Таких людей може стояти на обліку в районному відділі служби від третини до половини серед усіх зареєстрованих. p align="justify">. нахлібників і утриманці , які використовують службу зайнятості для отримання допомоги по безробіттю, яке є для них основним джерелом існування. Це люди, які не бажають працювати, здатні залишатися клієнтами служби до кінця життя. В цілому це невелика, але вже стала група людей (3 - 5%).
Таким чином, за оцінками фахівців, серед офіційно зареєстрованих безробітних до половини людей не є справжніми клієнтами служби зайнятості.
II. Типологія безробітних за їх реальним потребам
За структурою потреб і типу відносин зі службою зайнятості вся сукупність зареєстрованих і давно стоять на обліку безробітних підрозділяється як фахівцями, так і самими безробітними на дві категорії: 1) справжніх клієнтів служби зайнятості, основною потребою яких є пошук роботи, і в службу вони звертаються насамперед заради цього, 2) людей, які користуються послугами служби зайнятості для досягнення цілей, не пов'язаних з пошуком роботи та працевлаштуванням і значна частина яких за істотними ознаками не може бути віднесена до соціальної групи безробітних, використовують службу зайнятості як джерело для отримання додаткового доходу в даний момент і забезпечення такої можливості в майбутньому, по виході на пенсію.
Як бачимо (хоча наведені дані і абсолютно приблизні), частка осіб серед безробітних, які за характером своїх відносин зі службою (а також, найімовірніше, і за формальними ознаками) не мають права бути зареєстрованими як офіційних безробітних і отримувати допомогу, занадто велика, щоб ще не звертати на це уваги. Це як мінімум половина всіх осіб, що стоять на обліку в службі зайнятості. p align="justify"> До того ж, ця частка значно зростає в міру віддалення від великого міста. На селі особи, що не становлять контингент справжніх безробітних, знаходяться по відношенню до них як мінімум в пропорції 4:1. Наявність такої групи безробітних обумовлює поява цілої низки проблем, які службі зайнятості доводиться або ще доведеться в найближчому майбутньому вирішувати.
Висновки по першому розділі. Безробіття-це соціально-економічне явище, при якому частина робочої сили (економічно активного населення) не зайнята у виробництві товарів і послуг. В останнє десятилітт...