проявився, як переконаний прихильник козачої відособленості, козачого єдності, хоча і не відмовлявся від своєї прихильності до Росії. Йому належала ідея Об'єднаної Ради Дону, Кубані і Терека з трьох отаманів і трьох голів урядів. p align="justify"> Митрофан Петрович Богаєвський народився 23 листопада 1881 року в станиці Каменської Області Війська Донського. У 1893 році вступив до Новочеркаську гімназію, яку закінчив з деяким запізненням у віці 20 років. Після цього успішно пройшов курс історико-філологічного факультету в Петербурзькому університеті, складався в усі роки студентства головою Донського Земляцтва. У 1911 році, після закінчення університету, повернувся на Дон і деякий час перебував викладачем історії, географії та латини в Новочеркаської гімназії. Тоді ж одружився на Єлизаветі Дмитрівні Закаляевой, козачкою станиці мелеховского. У 30 років отримав призначення на посаду директора чоловічої класичної гімназії в станиці Каменської, ставши її першим директором. Після лютневої революції 1917 року козаки його призвали для служіння народу. У березні 1917 року населення станиці послало його делегатом на Загально-Козачий З'їзд у Петрограді, де він зайняв місце голови зборів. У квітні того ж року, будучи представником станиці Каменської на Першому З'їзді Донських Козаків в Новочеркаську, він був обраний головою його і поставлений на чолі Комітету з вироблення Положення про вибори і скликання Військового Кола. 26 травня, як голова відродженого Козачого Парламенту, Богаєвський проголосив: В«Оголошую засідання Донського Військового Кола, після двохсотлітньої перерви, відкритимВ». На заключному засіданні Коло обрав його на посаду Заступника Військового отамана. У 1917-1918 роках очолював Донське військове правітельство.29 січня 1918 року, одночасно з отаманом А. М. Каледіним, Богаєвський склав свої повноваження, і покинув Новочеркаськ, віддалившись з дружиною в Сальський округ, куди незабаром пішли і Донські партизани. 12 лютого столицю Дону зайняв загін червоних Казаков військового старшини Голубова, який на початку березня зробив похід в степу на Донських партизанів. Прибувши в станицю великокнязівського, Голубов вночі 6 березня (19 березня по новому стилю) відшукав Богаєвського в будинку калмицького гелюна (священика) і взяв його в полон без опору. З 6 по 18 березня тримав його в арештних будинках станиць Платовской (нині станиця Буденновская) і Великокнязівської (нині місто Пролетарськ). Потім Богаєвський містився на гауптвахті в Новочеркаську під охороною козаків. p align="justify"> Червона Армія, зайнявши Новочеркаськ, захопила на гауптвахті Богаєвського і перевела в Ростов-на-Дону. З початком повстання низових станиць, комісар Яків Антонов разом з червоним командиром Рожінская взяли Богаєвського з ростовської в'язниці, вивезли в довколишню Балабаковскую гай і там 1 (14) квітня 1918 вбили двома пострілами в потилицю. Вночі родичами в труп Митрофана Петровича був вивезений до Новочеркаська і таємно похований...
