gn="justify"> свобода думки;
свобода слова, розповсюдження і вираження думок;
свобода від втручання в сферу поширення думок;
право вільно шукати, одержувати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію будь-яким законним способом;
свобода масової інформації.
Свобода слова є принципом побудови взаємин людини з державою. Без ефективної реалізації даного права неможлива дієвий захист всіх інших прав людини.
Концепція свободи думки і слова, проголошена Конституцією Російської Федерації, не має аналогів в історії нашої держави. Поряд з багатьма демократичними цінностями, такими як народовладдя, пріоритет прав і свобод людини і громадянина, верховенство Конституції РФ та іншими, властивими російської державності з моменту прийняття чинної конституції, право на свободу думки і слова має бути наповнене конкретним змістом. Треба враховувати також і та обставина, що становлення правової держави в Росії, стрижнем якого є якнайповніше повсюдне забезпечення, реалізація та захист прав і свобод людини, знаходиться тільки на початковій стадії. Але навіть у країнах з усталеними демократичними традиціями мають місце порушення прав людини, в тому числі права на свободу думки і слова. У Російській Федерації на даному етапі подібні порушення зустрічаються досить часто. Виникає необхідність вироблення однакової судової практики в Росії, співвідноситься із загальновизнаними міжнародними стандартами у сфері захисту прав людини в умовах глобалізації, зокрема, з правовими позиціями Європейського Суду з прав людини, з метою забезпечення ефективного захисту свободи думки і слова. Це передбачає адаптацію правових культур, зближення правових систем європейського регіону. Постанови Європейського Суду володіють великою силою переконання, оскільки в них дається розумне тлумачення правових норм і механізм вирішення проблем у галузі прав людини. Систематизація правових позицій Конституційного Суду Російської Федерації та порівняльний аналіз позицій Європейського Суду з прав людини у галузі захисту свободи вираження думок представляє безперечний науковий, а також практичний і політичний інтерес.
На міжнародному рівні приймаються документи, присвячені свободі слова і свободі масової інформації. Більшість держав світу визнали практичну значимість даних прав в якості складової частини прав людини та основних свобод, що є істотним чинником зміцнення миру і міжнародного взаєморозуміння.
Особливу увагу питанням захисту права на свободу вираження думок на міжнародному рівні приділяється в рамках Ради Європи. Пропонується авторське визначення поняття «стандарт Ради Європи у сфері реалізації та захисту свободи вираження думок» - це правило, зафіксоване в офіційному документі Ради Європи, правова позиція, висловлена ??Європейським Судом з прав людини при розгляді конкретної справи про захист свободи вираження думок, правовий звичай Ради Європи у сфері реалізації даного права, багаторазово застосовуваний державами-учасницями організації.
За останні десятиліття в суспільно-політичному житті країни відбулися істотні зрушення, пов'язані з розумінням і здійсненням свободи слова, проте проведений аналіз національного та міжнародного законодавства, що регулює інститут свободи слова, судової та правозастосовчої практики, дозволяє зробити висновок про те, що формування досліджуваного інституту не завершено, багато норм, що складають інститут, представляються конкуруючими, конфліктуючими, таким чином, потрібна істотна доробка законодавства.
У зв'язку з вищевикладеним представляється актуальним міждисциплінарне дослідження напрямків вдосконалення правового регулювання інституту свободи слова та визначення його значення в контексті глобалізації. Особливу роль у процесі глобалізації відіграє формування ефективного правового механізму для реалізації права кожного індивіда на свободу слова.
Аналізуючи інститут свободи слова в Росії, можна запропонувати власне його означення: визначаючи інститут свободи слова як сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини у сфері права людини і громадянина, приймати чи не приймати, вільно вибирати, змінювати, поширювати і висловлювати будь світоглядні системи, без дискримінації та переслідувань з боку держави і суспільства.
Висловлюється пропозицію про прийняття федерального закону, що регулює відносини у сфері реалізації свободи слова, свободи масової інформації в мережі Інтернет. У ньому необхідно визначити чіткі правила розповсюдження інформації по каналах мережі з урахуванням її специфіки. В даний час відносини в цій сфері регулюються існуючими законами: Законом РФ «Про засоби масової інформації», Федеральним законом «Про зв'язок», Федеральним законом «Про інформацію, інформаційні техно...