.1 Нормативно-правова база в галузі охорони навколишнього середовища та надр
Одним з головних питань охорони навколишнього середовища при виборі технічних рішень є наявність екологічних обмежень господарської діяльності. При виборі земельної ділянки враховують розміри водоохоронних зон видатків, санітарно-захисні зони об'єктів, зони санітарної охорони артезіанських свердловин та інші обмеження.
При проектуванні та подальшої експлуатації об'єктів необхідно враховувати чинні законодавчі та нормативно-правові документи:
3.2 Джерела впливу на атмосферу, гідросферу, літосферу, біоту
Підприємство на родовище має узгоджені проекти нормативів гранично допустимих викидів (ГДВ) в атмосферу, гранично допустимих скидів (ПДС), проект нормативів утворення відходів і лімітів на їх розміщення. Всі викидаються і скидаються речовини запропоновані в якості нормативів ПДВ, ПДС. Також отримано ліміти на розміщення відходів виробництва та споживання.
Поверхневі води: вплив на поверхневі води може мати місце, в основному, при попаданні в них забруднюючих речовин у разі аварійної ситуації. Після прийому забруднених стоків відбувається погіршення фізичних властивостей води (замутнение, зміна кольору, смаку, запаху). Осадження нафтопродуктів і солей на дно водойм викликає забруднення донних відкладень.
При аварійних ситуаціях міграція забруднених стоків у поверхневі водотоки можлива по поверхні землі тільки при руйнуванні обваловок майданчиків, а також аварій на трубопроводах. При виникненні аварійної ситуації, враховуючи розрахунковий час просування забруднюючих речовин, необхідно вжити заходів щодо скорочення поширення фронту стічних потоків.
Підземні води: забруднення підземних вод можливо при розливі нафти і мінералізованих вод внаслідок інфільтрації забруднених стоків через зону аерації у водоносні горизонти. Нафтове забруднення відноситься до «помірно небезпечним». У підземних водах під впливом біогенного розкладання і хімічного окислення нафту руйнується, при цьому утворюються нафтенові кислоти, феноли, ефіри, карбонільні з'єднання. Грунтово-рослинний шар: забруднення грунтів безпосередньо пов'язано з можливими аварійними ситуаціями. При аварійних ситуаціях на майданчику свердловин забруднення ділянок грунтово-рослинного покриву нафтою має достатньо локальний і тимчасовий характер. Прогнозувати масштаб забруднення практично неможливо, так як воно носить епізодичний характер і пов'язане, в основному, з аварійними ситуаціями, запобігання або мінімізація яких гарантуються прийнятими проектними рішеннями. Вплив на грунтовий покрив при штатному режимі функціонування значною мірою пов'язане із забрудненням вихлопами автотранспорту і викидами забруднюючих речовин, можливими ерозійними процесами, пов'язаними як з природними, так і з антропогенними факторами.
3.3 Оцінка впливу на навколишнє середовище
У результаті робіт з моніторингу зазначається, що рівень забруднення атмосферного повітря об'єктами з підвищеним техногенним навантаженням знаходиться на низькому рівні. У зв'язку з цим, основна увага при прогнозі приділяється водним об'єктам і грунті.
В якості контролюючих параметрів розглядається загальна мінералізація, іонний склад води, вміст нафтопродуктів, завислих речовин.
Гідрохімічні показники, що визначаються при спостереженні за підземними водами, слід прийняти наступні: рН, жорсткість, сухий залишок, мінералізація, Сl-, SO42-, НСОз-, Са2 +, Na + + K +, Mg2 +, СО3-, нафтопродукти.
Грунтовий моніторинг включає в себе контроль за нафтовим забрудненням ґрунтів і його наслідками і повинен здійснюватися поблизу найбільш ймовірних місць забруднення. Для ранньої діагностики розвитку несприятливих змін властивостей ґрунтів здійснюватиметься відбір їх зразків 1 раз на рік на потенційно небезпечних місцях - поблизу виробничих майданчиків, трас комунікацій. Відбір проб грунтів фоновий, з ділянок підлягають рекультивації та в потенційно-небезпечних місцях на вміст рН, органічної речовини, Hr, S, V, P2O5, K2O, щільного осаду, хлоридів, нафтопродуктів.
Згідно Санітарно-захисні зони і санітарна класифікація підприємств, споруд та інших об'єктів підприємства з видобутку нафти з малим вмістом летких вуглеводнів і викидом сірководню до 0,5т/добу відносяться до II класу з розміром санітарно-захисної зони (СЗЗ) - 1000м.
Ширина водоохоронних зон розглянутих видатків згідно Постанови № 1 404 становить від 50 до 500метрів. Об'єкти нафтовидобутку не повинні розташовуватися у водоохоронній зоні річок.
Згідно СН 2.2.4/2.1.8.562-96 шум на робочих місцях у ви...