Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Інженерно-геодезична практика: зупинка "платформа 383 км"

Реферат Інженерно-геодезична практика: зупинка "платформа 383 км"





lign="justify"> 6. Визначення висоти об'єкта

У разі, якщо висоту об'єкта неможливо виміряти безпосередньо, її можна визначити непрямим способом.

Для цього на місцевості встановлюють теодоліт, визначають горизонтальне відстань від теодоліта до об'єкта L, вимірюють вертикальні кути.

Потім теодоліт встановлюють в іншу точку (по можливості в перпендикулярному положенні) і висота об'єкта визначається повторно.

Допустиме розходження між отриманими висотами не повинно перевищувати величини.



7. Визначення відстані до недоступного об'єкта

У разі, коли неможливо виміряти відстань між точками безпосередньо, його можна визначити непрямим способом.



На місцевості розбивають базис b 1 і вимірюють його кількома прийомами в точках А і В встановлюють теодоліт і вимірюють горизонтальні кути одним повним прийомом. Потім обчислюють горизонтальні відстані L 1 і L 2:



Для контролю на місцевості можна розбити базис b2 і аналогічно визначити відстані L2 і L3:



8. визначення висоти недоступного об'єкта

Для вирішення цього завдання необхідно спочатку визначити відстань від приладу до об'єкта, а потім знайти висоту самого об'єкта. З цією метою на місцевості розбивають базис b1 і вимірюють його кількома прийомами. У точках А і В послідовно встановлюють теодоліт і вимірюють горизонтальні кути - одним повним прийомом. Одночасно з цим вимірюють вертикальні кути на початку точки А, потім в точці В. Обчислюються відстані L1 і L2. Допустиме розходження між отриманими висотами не повинно перевищувати величини.

Перевірка вертикальності й визначення крену споруд

9. Завдання може вирішуватися в двох варіантах:

А) центри верхній частині споруди (точка С) і нижньої частини (точка К) - чітко позначені (мал.);

В) центри верху і низу споруди не мають чіткого позначення.



У варіанті А) вертикальність споруди перевіряється теодолітом, встановленим у точках А і В у взаємно перпендикулярних напрямках.

Після приведення теодоліта в робоче положення, візують на точку С і проектують її на нижню частину споруди, відзначаючи проекцію штрихом. Проекція виробляємо при двох положеннях вертикального круга. Знаходимо середнє положення проекції (С /). Вимірюють відстань l між центром низу споруди (К) і центром проекції (С /). Відстань l вимірюють з точністю до 0,001 м. Кутову величину крену можна підрахувати за формулою:


,


де h - висота споруди; .



У варіанті В) проекції нижньої і верхньої частин споруди знаходять такий спосіб. Теодоліт встановлюють у точці А. Вимірюють двома прийомами горизонтальний кут між лівим і правим краями споруди. При цьому не вимірюють установку зорової труби по висоті. Встановлюють відлік по горизонтальному колу, рівний половинному значенням виміряного кута. При цьому відліку проектують візирним променем на низ споруди, відзначають точку С /. Точка С / буде бути проекцією осі верху споруди. Вимірюють кількома прийомами горизонтальний кут між лівими і правими краями споруди. Встановлюють на горизонтальному крузі відлік, рівний половинному значенням ку...


Назад | сторінка 22 з 24 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Визначення допустимих експлуатаційних навантажень на причальні споруди
  • Реферат на тему: Історія спортивних споруд. Сучасні спортивні споруди для легкої атлетики
  • Реферат на тему: Будівлі та споруди
  • Реферат на тему: Гідротехнічні споруди
  • Реферат на тему: Захісні споруди