ступінь конкуренції з боку зарубіжних виробників, найбільш перспективним представляється продовження курсу на участь у мережі ТНК. Це сприяло б піднесенню загального рівня технологічної оснащеності, зростанню навичок та інфраструктури в рамках даних галузей. Для галузей ж, які потребують підтримки держави для розвитку експортного виробництва (чорна металургія), пріоритетом має стати залучення вітчизняних і зарубіжних інвестицій у модернізацію обладнання.
2.6 Соціально-економічні наслідки вступу Росії до СОТ
Загальні висновки незалежних експертів показують, приєднання до СОТ не повинно викликати системних проблем у жодному з секторів російської економіки. У короткостроковій перспективі можуть виникнути проблеми в окремих підприємств, неконкурентоспроможних вже зараз. Проте вплив цього чинника на темпи зростання економіки в цілому та її окремих галузей, на думку більшості експертів, очікується незначне. Інші фактори, такі, як зміни валютних курсів, стан світової економічної кон'юнктури, інвестиційна активність будуть впливати на російську економіку набагато більшою мірою. Разом з тим, більшість експертів сходяться в тому, що в довгостроковій перспективі фактор участі Росії в СОТ буде надавати безумовне позитивний вплив на економічне зростання в Росії, сприяючи розвитку торгівлі та інвестицій, стимулюючи конкуренцію на внутрішньому ринку, створюючи чіткі міжнародно-правові рамки для проведення внутрішньої політики у сфері регулювання зовнішньої торгівлі.
Отже, в чому ж основні плюси і мінуси. Почати слід з того, що розрахунок економічних наслідків приєднання об'єктивно неможливий. Це підтверджується і тим, що жодна розвинена країна не має точного і повного економічного аналізу вигод своєї участі в СОТ. Наявні формули (наприклад, у США по товарах, в Австралії по послугах) орієнтуються на теорії порівняльних конкурентних переваг, які самі по собі досить спірні, занадто загальні, і засновані на механистическом підході, не враховується кроссекторальние наслідки (наприклад, як позначається викликане зниженням мит падіння виробництва того чи іншого продукту на обсягах виробництва необхідного для його виготовлення обладнання). Більш-менш достовірні оцінки наслідків можуть бути зроблені тільки після завершення переговорів і досвіду перших років застосування угод СОТ, коли можна буде оцінити вплив участі в СОТ з точки зору зростання торгівлі, зниження або зростання числа торговельних конфліктів, впливу адаптованого до норм СОТ законодавства на розвиток національної економіки. Віце-прем'єр РФ Сергій Іванов, виступаючи в Нью-Йорку в Раді з міжнародних відносин, висловив сподівання, що Росія вступить до СОТ вже до осені 2011 року. Не зважаючи на всі об'єктивні мінуси (наприклад, можливість ще більшого занепаду менш конкурентоспроможних галузей, таких як машинобудування, автомобільна галузь та ін) існують і плюси: найсильніші сектора нашої економіки виграють від вступу, а у слабкіших відразу з'явиться і набагато більша мотивація для поновлення та модернізації, ніж зараз. У Додатку 2 представлені основні плюси і мінуси для Російської економіки від вступу до СОТ. Виходячи з даних, представлених в Додатку 2 можна зробити висновок, що вступ до СОТ знизить рівень захисту вітчизняних виробників від зовнішньої конкуренції. Ряд галузей російської економіки просто її не витримають. Особливо це стосується машинобудування, зокрема авіапрому. Вже зараз Росія дуже сильно залежить від імпорту. У країні існує вкрай мало конкурентоспроможних виробництв, особливо це простежувалося в період кризи - 2008-2009 рр.
З іншого боку, той факт, що ні одна з більш ніж 150 країн, включаючи розвиваються і найменш розвинені, не вийшла з СОТ, а не беруть участь в діяльності організації країни прагнуть до неї вступити, сам по собі говорить про те, що членство у СОТ в цілому не перешкоджає реалізації їх національних інтересів, а навпаки, сприяє їх досягненню.
Вигоди (причому в довгостроковому, а не короткостроковому аспекті) Росія отримає, якщо їй вдасться вирішити стратегічне завдання - диверсифікувати структуру експорту в бік різкого підвищення частки готової продукції, особливо високотехнологічної, про необхідність чого розмова йде, по суті, ще з брежнєвських часів. Якщо вдасться різко підвищити частку готових виробів, особливо високотехнологічних, тоді у вступі до СОТ буде реальний сенс. У розвинених країнах частка готової продукції у вартості експорту становить, як правило, більше 70%. За даними Світового банку, в даний час у США цей показник сягає 82%, Німеччині - 84%, Великобританії - 77%, Франції - 83%, Італії - 88%, Канади - 60%.
Після вступу Росії до СОТ одні галузі досить швидко отримає вигоди, а інші опиняться в непростому становищі внаслідок неминучої лібералізації нашої економіки та відповідного посилення конкуренції. Слід зазначити, що проблем...