Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Науково-педагогічна діяльність російських істориків-емігрантів у США

Реферат Науково-педагогічна діяльність російських істориків-емігрантів у США





кої діаспори. Центр російської еміграції остаточно змістився за океан. Після Другої світової війни США стали головним центром російської та радянської еміграції. Якщо до війни в Європі було сконцентровано близько 80% емігрантів, то тепер залишалося лише 30%. Американська акція за викликом в США російських біженців і вчених була ініційована в 1946-1950 рр. .. В її основі лежало сприятливе враження американських університетських кіл від роботи російських емігрантів першої хвилі. Російські американці намагалися допомогти своїм європейським колегам, як і в передвоєнний період, перебратися в США, але багатьом з нових емігрантів, перш ніж потрапити до Америки довелося пройти табори для переміщених осіб в Європі. Після 1946 р. з переповненій і розореної Європи почалося масове переселення переміщених осіб у заокеанські держави, головним чином, в США і Канаду. Більшість з учених-емігрантів консолідувався навколо УНРРА-університету та його правонаступника в США Руської академічної групи (The Association of Russian-American Scholars in USA), створеної в 1948 р.

Російські історики-емігранти першої хвилі допомагали відстоювати інтереси репатріантів перед американською владою. Тим самим, відстоюючи право еміграції говорити від імені Росії. Накопичений матеріал дозволяє цілком обгрунтовано говорити про наступності традицій історичної науки російського зарубіжжя у розвитку російської академічної групи в США. Всі ці фактори мали далекосяжні наслідки для перетворення США в самостійний центр історичної науки російської еміграції. У післявоєнний період у розвитку американської славістики настає організаційний підйом, який привів не тільки до диференціації славістичних знань, а й появи вузькопрофесійних і одночасно комплексних досліджень СРСР, поглотивших більшість фахівців гуманітаріїв з числа російської еміграції. Гарвардський університет, завдяки зусиллям Карповича, зберігав роль головного центру американської славістики та радянології. Його випускниками були М.І.Раев, Н.В.Рязановскій, С.А.Зеньковскій, Ф.Каземзаде. Штат викладачів Гарварду поповнився за рахунок Р.О.Якобсона, Ю.П.Іваска, Д.І.Чижевського Л.І.Страховского, Г. В. Флоровський. Традиції М.І.Ростовцева, Г.В.Вернадского, Н.П.Толля в Єльському університеті зберігалися в післявоєнний період зусиллями С.Г.Пушкарева, Н.І.Ульянова, А.Долгошева. У 1957 р. професійне співтовариство істориків відзначило 30-річний ювілей викладацької діяльності в університетах США М.М.Карпович і Г.В.Вернадского. У Колумбійському університеті на історичному та славістичному відділеннях викладали Е.І.Бікерман, Г. В. Флоровський, Л.Л.Домгерр. Конкуренцію Гарварду в плані підготовки фахівців з Росії представляв Російський інститут створений в 1946 р. на базі Колумбійського університету (згодом Інститут перспективних досліджень по Радянському Союзу імені Аверелла Гаррімана). Російські фахівці в Гарварді, Гувері і Гарріману задавали тон у повоєнних дослідницьких проектах. Сильний вплив російських емігрантів випр...


Назад | сторінка 23 з 32 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Хвилі російської еміграції
  • Реферат на тему: Англія XIX століття очима російських емігрантів
  • Реферат на тему: Публіцистика російської еміграції про радянської молоді. 1950-1960-ті роки
  • Реферат на тему: СРСР після Другої світової війни (1946-1953 рр.)
  • Реферат на тему: Культура російської еміграції