Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые обзорные » Вживании неологізмів в поезії Василя Стуса

Реферат Вживании неологізмів в поезії Василя Стуса





клікані творити особливая, чужу розмовній чг діловій, мову, як писав Ю.Шевельов В«... плекаті спеціфічну поетичну мову як окремий тип (в межах загальнонаціональної мови) часто як жест протиставлення щоденщініВ» [5; 3-84]. А мета поетичної мови - Передат через форму буквального змісту Інший, більш широкий та узагальнювальній, Який О.Потебня ввів у науковий обіг под Назв В«внутрішня формаВ». Тому поетична мова всегда образна, вона, як зазначалось Г.О.Винокур, В«... самперед представляет внутрішню форму, тоб Щось, Що саме по Собі має ПЄВНЄВ змістову ЦінністьВ» [5, 52]. Ті, что Стусове творення новіх слів є самє Прагнення досягті глибин значень старих, помічалося досліднікамі Неодноразово. О.Тарнавській писав: В«ЙОГО [В.Стуса] поезія - нова, его мова Добірна - ВІН шукає того слова, что творити СПРАВЖНЯ поезію, що ... оголена до самої суті - самий екстракт поезії В»[5; 112]. Особливо наголошувала на тезі про внутрішню форму у В.Стуса Т.Гундорова: В«Стус розвінув возможности української поетичної мови, ее субстанції. У его поезії творилася нова єдність суб'єкта и слова, Вже не предметна, и НЕ логічна, а словесно-поетична, відбувався вихід за Межі конкретності слова до его інтенціональної форми I трансцендентального смислу В»[20; 27]. p align="justify"> Наведемо кілька прікладів. Вісь Перші рядки В«Останній лист ДовженкаВ»:


Прозаїкі, поети, патріоти! p align="justify"> Давно опазурілісь солов ї,

Одзьобілісь на Нашій Україні [3; 92]. br/>

Слова опазурілісь та одзьобілісь крім того, что смороду є Частинами метафора з центральним елементом В«соловейВ» Самі по Собі несуть сигналі Небезпека. Смороду логічно подовжуються словом В«озброїлісьВ», ТОМУ ЩО мают спільну словотворчу модель. p align="justify"> Інший приклад:


Дитинство занапастити среди дня,

тієї день - марудній день! Забатожілі,

завірувалі, пролилися шляхи,

и рідна хата попливла за плотом,

и попливла Із горла гіркота [3; 561]


У мові існує перехідне дієслово В«батожітіВ». Забатожіті - неперехідне. Воно передает стан, коли зметнуліся вгору кийки, щоб погнаті вперед ТВАРИНИ, щоб вірушіті в дорогу. Альо НАТЯК на батіг НЕ Дуже В«пріємнійВ», ВІН застерігає и Цілком впісується в загальний настрій строфи (день - марудній, шляхи завірувалі - небезпечний, з горла - гіркота). Ще невідомо, над ким шлях-частка підняла батіг, Аджея вірш про Стуса ..

Отже, Вважаємо Основним Завдання новотворів творення спеціфічного мовлення, мета Якого - поиск на ту вираженною внутрішніх, ПРИХОВАНЕ сенсів. Альо у струмені цієї Загальної Функції можна віділіті кілька конкретнішіх Завдання. p align="justify"> Як мі вже відзначалі, новотвори Схожі между собою тім, что більшість Із них створюють новий сенс, а не просто різкіші...


Назад | сторінка 23 з 27 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Поетична мова Василя Стуса
  • Реферат на тему: Поезія та частка Василя Стуса
  • Реферат на тему: Ліричний герой у поезії В. Стуса
  • Реферат на тему: Мотив «спустошеного» слова в ліриці І. Анненського і його розвиток в поезії ...
  • Реферат на тему: Мотив «спустошеного» слова в ліриці І. Анненського і його розвиток в поезії ...