Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Статьи » Історичні особливості формування девіантної поведінки в СРСР в 1920-1930-і рр.

Реферат Історичні особливості формування девіантної поведінки в СРСР в 1920-1930-і рр.





аїні було не прийнято говорити про наркоманію в радянському суспільстві нічого, крім того, що «у нас її немає». Але це не відповідало дійсності, оскільки ясно, що і 1930-х рр. населення не відмовилося від наркотиків, і нар комания, як соціальне явище, продовжувала існувати.

У 1920-і рр. відбувалося швидке зростання хуліганства в містах. Хуліганство було феноменом часу. Причини цього явища в першу чергу крилися у важкому соціальному спадщині попереднього десятиліття. Але чималу роль зіграли і «запізнювання» репресивної машини держави, довгий час не бачив у хуліганстві серйозної небезпеки, і пропагандистська політика режиму, вселяв робітничої молоді уявлення про соціальний перевазі і тим самим фактично виховувала в ній почуття вседозволеності і безкарності. Лише в 1930-е з початком жорсткої репресивної політики хвиля хуліганства пішла на спад, однак проблеми, пов'язані з хуліганством молоді в містах, залишалися виключно гострими впродовж усієї радянської історії. Нова влада прагнула управляти особистістю у всіх сферах: виробничої, суспільно-політичної, інтимної. Під контролем перебував і питання життя і смерті. Самогубство певною мірою є свідченням вільного вибору людиною своєї долі, що не могло влаштовувати радянська держава, ставлячись навіть до них з жорстких ідеологічних позицій. У 1920- і рр. проблема суїциду активно вивчалася наукою і громадськістю, а в 1930-і рр. про факти самогубства навіть перестали писати. Потрясіння і зрушення в радянському суспільстві не могли не відбитися на головній осередку суспільства - сім'ї. Революція сприяла корінної ломки міщанського побуту та основ християнської етики, внаслідок чого і виник активний пошук нестандартних моральних принципів. У 1920-і рр. в радянському суспільстві почалася «громадянська війна» за «свободу» від сімейних цінностей. Сімейна політика більшовиків була радше антисімейних, яка руйнує основи сім'ї. Ослаблення впливу державних структур на сімейно-шлюбні відносини, з одного боку, та впровадження образу нового радянського людину, не обтяженого сімейними зобов'язаннями, призвело до негативних наслідків - збільшення числа розлучень, скороченню народжуваності, руйнування інституту сім'ї. Подібні тенденції в 1930-х рр. змусили керівництво держави переосмислити напрям соціальної політики та призвести перехід від ідей радикального перевлаштування інституту сім'ї та «сексуальної революції» післяреволюційного періоду до установок на збереження сімейних цінностей, охорону сім'ї, підтримання материнства і дитинства. «Сексуальна революція», неустояна мораль 1920-х рр., Криза сім'ї, голод, безробіття і багато інших причин сприяли розквіту, на думку влади, ще одного далеко не кращого «спадщини минулого» - проституції. Повністю безпорадною виявилася радянська система і в своїй спробі боротися репресивно-політичними заходами з проституцією, тому в 1930-і рр. почалася боротьба з повіями. Каральні органи діяли строго і рішуче, і до кінця 1930-х рр. повністю перемогла тенденція насильницького, репресивного викорінення проституції.

Соціальну політику 1920-30-х рр. можна охарактеризувати словом «нетерпимість». Керуючись нею, тоталітарне суспільство знищувало культурні течії, наукові напрямки, своїх ідейних супротивників з тим же завзяттям, що і девиантов. У 1920-30-х рр.- Одна, з головних завдань більшовиків - боротьба з «пережитками минулого». Всі протиріччя і тупики політики зумовлювалися вульгарним розумінням природи людини, зневажливим ставленням до особистості. Хуліганство, пияцтво, проституцію, самогубство та інші девіації радянська держава воліло розглядати лише з політичної точки зору. Досвід радянської історії показав, що нетерпимість при відсутності законів, що охороняють права будь-якої особистості, навіть схильної до асоціальної поведінки, набагато більш небезпечна для морального здоров'я суспільства, ніж терпимість, що має юридичні підстави.


Список використаних джерел та літератури


Джерела


Дюркгейм, Е. Норма і патологія/Е. Дюркгейм//Соціологія злочинності. Сучасні буржуазні теорії: Збірник статей: Переклад з англійської.- М., 1966. - С. 39-44.

Дюркгейм, Е. Про поділ суспільної праці/Е. Дюркгейм.- М., 1996.

Дюркгейм, Е. Самогубство. Соціологічне етюд/Е. Дюркгейм.- СПб., 1912.

Конституція СРСР 1936 р URL: # justify gt; Ленін, В.І. Повне зібрання творів/В.І. Ленін.- Т.50.- М., 1970.

Мертон, Р. К. Соціальна структура і аномія/Р. К. Мертон//Історія соціології XX ст .: університетський курс. Хрестоматія.- М., 2007. URL: # justify gt; Парсонс, Т. Соціальні системи/Т. Парсонс//Історія соціології XX ст .: університетський курс. Хрестоматія.- М., 2007. URL: # justify gt; Кримінальний кодекс РРФСР 1922 р URL: # justify gt; Кримінальний кодекс РРФСР 1926 р URL: # ju...


Назад | сторінка 24 з 26 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Культ особи Сталіна в радянському суспільстві 1920-1930-х р
  • Реферат на тему: Аграрна політика СРСР у 1920-1930-ті роки
  • Реферат на тему: Західна Білорусь у складі Польської держави в 1920-1930-і рр.. і її возз&# ...
  • Реферат на тему: Політичний режим в 1920-1930 рр. Масові репресії в СРСР
  • Реферат на тему: Нафтова промисловість в СРСР наприкінці 1920-х-1930-х років