зяли до відома та обставина, що Садат зайнявся В«лібералізацієюВ» економічного життя в країні та її переорієнтацією на Захід. Прогресивні соціально-економічні перетворення, розпочаті при Насере, були припинені і стали згортатися; місцевому приватному і іноземному капіталу була надана повна свобода у всіх сферах економіки. Чіткіше і чіткіше вимальовувалася лінія Садата на підрив радянсько-єгипетських відносин та двостороннього співробітництва.
У тому ж 1971 Садат продемонстрував прагнення до встановлення миру з Ізраїлем, зробивши в лютому цього року пропозиція про відкриття Суецького каналу для суден усіх країн, якщо ізраїльтяни погодяться відійти на кілька кілометрів від східного берега каналу. Однак в цей період в Єгипті почалося гостре внутрішнє бродіння, пов'язане з невдоволенням широких верств єгиптян станом В«ні війни, ні мируВ». У 1972 році проходили масові студентські виступи проти В«мирних рішеньВ» з Ізраїлем. За початок війни виступила і група видних єгипетських письменників на чолі з Тауфік аль-Хакнмом. Зріло серйозне невдоволення всередині єгипетської армії, яка була націлена тільки на війну. У якійсь мірі це відповідало корисливим інтересам самого Садата, який розраховував завоювати популярність в заспіваємо народі, виступивши прихильником активної боротьби з В«сіоністським ворогомВ». 6 Жовтень 1973 почалися бойові дії в четвертій за рахунком арабо-ізраїльської іойне, яка вперше не принесла військових перемог Ізраїлю. Більше того, створювалися передумови для консолідації арабів на антиізраїльській, а отже, певною мірою і антиамериканської основі. Крім невдач військової машини Тель-Авіва в той період серйозну заклопотаність у Вашингтона викликало нафтове ембарго арабських країн, яке Викреслити контури можливого політичного потенціалу арабів в майбутньому. Амери-канская адміністрація змушена була активізувати близькосхідний напрям своєї політики.
З середини 70-х років США починають новий етап своєї стратегії в близькосхідному регіоні - упор робиться на спроби змусити арабські країни укласти мир з Ізраїлем. Вашингтон вважає необхідним монополізувати будь-які мирні переговори, щоб витіснити з їх процесу Радянський Союз і тим самим підірвати його вплив у регіоні. У результаті в 1974-му було укладена перша угода про роз'єднання військ між Єгиптом, Сирією та Ізраїлем, а в вересня 1975 року підписано друга угода, яке дало крупну тріщину в арабському світі, так як на цей раз вона була підписана без Сирії. Таким чином, відкривався шлях для сепаратних угод. p> У 1975 році розмір американської економічної допомоги Єгипту досяг 370 мільйонів доларів за рахунок відновлення постачань продовольчих товарів за В«законом 480В» і додаткових кредитів на оплату імпорту споживчих товарів. У документі В«Запевнення уряду США ЄгиптуВ» (Вересень 1975 року) Вашингтон вперше офіційно підтвердив свою В«політику допомоги Єгипту в справі економічного розвитку В», що було безпосередньо пов'язане з підписанням під натиском С...