ріальних властивостями;
При виявленні специфічних антитіл у РСК, ІФА;
При ідентифікації збудника в ІФА або ПЛР.
Імунітет, засоби специфічної профілактики і терапія.
Імунітет остаточно не вивчений. Встановлено, що в результаті переболевания імунну відповідь неповний і короткочасний. У процесі хвороби виробляються антитіла класу Ig M. p align="justify"> Коштів спецефічними профілактики і терапії не розроблено.
Хворих ізолюють і лікують, а підозрілих у захворюванні і паразитоносіїв обробляють одно-або дворазово лікарськими препаратами.
Хворим тваринам створюють спокій і покращують годування. Свиням на відгодівлі з ознаками гострого перебігу захворювання для лікування застосовується парентерального вживання окситетрацикліну в дозі 20 - 30мг/кг живої маси. Парентерально окситетрациклін можна також давати свиням в інфікованих стадах (неблагополучних) час від часу при стресах: перегрупування і після ветеринарних і зоотехнічних процедур. Проте поряд з Парентеральні введенням можна проводити і оральні обробки, а також поєднані обробки. Це може зменшити виникнення анемій. p align="justify"> Здоровим поросятам і відстаючим у зростанні додатково потрібно давати препарати заліза.
Свиням також призначають неоарсфенамін (новарсенол) - 15 - 45 мг на 1 кг живої маси. Хороші результати дають препарати азідіна і миш'яковистої кислоти. Сімтоматіческіе засоби залежно від показань. p align="justify"> Курс лікування становить 3 - 4 тижні.
З метою профілактики в господарстві повинна матися програма обработак проти екто-і ендопаразитів. Повинні бути вжиті заходи обережності перезараженія тварин за будь-яких процедурах з кров'ю: передача при хірургічних операціях, ветеринарних обробках - ці операції повинні бути обмежені при роботі з інфікованими тваринами. Мають бути окремі стерильні інструменти та матеріали для кожної зоотехнічної процедури: перегрупуваннях, кастрація, обрізанні хвостів і інших операціях не менше двох наборів інструментів в достатній кількості. Проводити ретельні дезінфекції після кожної зоотехнічної процедури. p align="justify"> Список використаної літератури
1. аврорів В.М., Черваньов В.А. Електронно-мікроскопічні дослідження при рикетсіози великої рогатої худоби// Ветеринарія. - 1991. - № 10. - С. 29-31.
2. Андріасян В.Б., Урбан В.П. Інфекційний кератокон'юнктивіт у великої рогатої худоби в Північно-Західній зоні РРФСР// Інфекційні хвороби сільськогосподарських тварин і птахів: Сб.науч.тр./Л., 1987. - С. 14-20.
. Ветеринарна мікробіологія/За ред. Професора Є.В. Козловського та П.А. Ємельяненко. - М.: Колос, 1987. - С. 226-272.