фери послуг;
. слід зазначити, що лізинговий процес здійснюється, як правило, у три етапи. Спочатку проводиться підготовча робота щодо укладення юридичних угод (договорів). На другому етапі лізингового процесу в трьох - і двосторонніх договорах виробляється юридичне закріплення лізингової угоди. Третій етап лізингового процесу охоплює період використання устаткування (майна);
. при виділенні видів лізингу виходять, насамперед, з ознак класифікації. До таких ознак належать: склад учасників угоди, тип переданого в лізинг майна, ступінь його окупності, умови амортизації, обсяг обслуговування, сектор ринку, де проводяться операції, відношення до податкових та амортизаційних пільг, характер лізингових платежів;
. таким чином, розрізняють: прямий лізинг, непрямий лізинг, лізинг рухомості (машинно-технічний лізинг), лізинг нерухомості, лізинг з повною окупністю, лізинг з неповною окупністю, лізинг з повною амортизацією, лізинг з неповною амортизацією, фінансовий і оперативний лізинг, чистий лізинг , лізинг з повним набором послуг, лізинг з частковим набором послуг, внутрішній лізинг, зовнішній (міжнародний) лізинг, фіктивний лізинг, дійсний лізинг, лізинг з грошовими платежами, лізинг з компенсаційними платежами, лізинг зі змішаним платежем. Одним з найбільш складних видів лізингу є роздільний лізинг, або лізинг, частково фінансований лізингодавцем;
В даний час в Республіці Білорусь виникла необхідність формування вторинного ринку технологічного обладнання з використанням лізингу. Це створило б умови для використання операцій лізингу при реалізації, як невстановленого обладнання, так і має незначний термін експлуатації. Що дало б велику можливість виробляти різні товари і послуги високої якості малим підприємствам, а так само максимально задовольнити потреби споживачів. За наявності комплексу заходів щодо державної підтримки можливе формування інфраструктури, яка за допомогою лізингу забезпечила б на пільгових умовах використання технологічного обладнання для розвитку виробництва і його переоснащення. p align="justify"> Вивчивши різні джерела літератури, можна зробити наступні висновки:
1. Аналіз економічної літератури та нормативних джерел показав, що на практиці банківські кредитні ресурси спрямовуються у сферу житлового будівництва здебільшого без урахування попиту населення на житло і виробничих можливостей будівельних організацій, що обумовлює невикористання в повному обсязі кредитних ресурсів, і відповідно, зростання банківських ризиків.
2. При уточненні змісту поняття банківського кредитування будівництва та купівлі житла виявлені характерні особливості споживчих та іпотечних житлових кредитів в залежності від джерел ресурсного забезпечення, суб'єктів та умов кредитування, способів забезпечення зобов'язань, методів управління ризиками, які відображають специфіку взаємовідносин вс...