маєтностей, пісані здебільшого власноручно самим Мазепою, что припадково уцілілі в різніх приватних збірках, малюють нам Яскравий образ пильного и ревнує господаря, Який досконало обізнаній з усіма справами шкірного свого маєтку. Вісь, Наприклад, лист Мазепи 1691 р. почепівському старості Іванові Білозерецькому з наказом Старата «Роботнік ... за їх діло Заплатити подлуг слушность і уваги» й боронити околічні села від неслушніх зазіхань ігумена сусіднього Каменських монастиря [4, с.479].
Та Найкращим доказ особлівої уваги Гетьмана до справ господарських є сотні Гетьманське універсалів, виданя Мазепою (їх Було, звічайній, однозначно больше), більшість якіх так чи так стосується землеволодіння, СІЛЬСЬКОГО господарства, Фінансів, торговли, промісловості та різніх соціально-правних харчування, з тім пов язаних. Наскількі Гетьман надававши Велике значення Господарча праворуч, свідчіть добір різніх уповноважених для того ОСІБ. Хоч за Мазепи Не було окрем Уряду генерального підскарбія, и взагалі Існування системи оренд ПЄВНЄВ мірою децентралізувало державне господарство Гетьманщини, все ж справами Господарча характером под загально керівніцтвом самого Гетьмана відалі деякі генеральні старшини або з Огляду на свой уряд (генеральний обозний, зокрема І.. Ломиковський ), або внаслідок СПЕЦІАЛЬНОГО дорученнята свого персонального авторитету чи довір я з боці Гетьмана (Д. Максимович, В. Кочубей, П. Орлик). Альо були й спеціяльні урядники, Яким Гетьман доручав ті чи ті господарчі справи та КОМІСІЇ. Серед них були Такі Визначні діячі, як Іван Лисиця, колішній полковник брацлавський, что віконував Важливі доручення дипломатичного и Господарча характером як за Самойловича, так и за Мазепи; Юрій Харевич, знатний військовий товариш и Гетьманський дворянин, Тимофій Радич та Інші. Нерідко це були люди з скроню освітою, як Олекса Туранський, сотник Глухівський и Майбутній генеральний суддя, Вихованець Київської академії, что своєю Божою культурою й добрим знанням латинської мови (ВІН даже писав латінські вірші) справивши ровері Враження на датського посла Юста Юля, Який познайомівся з ним у Глухові 1711 р. Окремі господарчі та фінансові доручення гетьмана віконувалі такоже Великі купці - українські (Максим Васильківський, Спиридон Ширай ТОЩО) i чужоземні (Сава Владиславич-Рагузінській). Мазепа Дуже Дбайливий добираюся урядніків Гетьманське (рангових) маєтностей - різніх «господарів», старост, дозорців, шафарів ТОЩО. Більшість їх булу шляхетського або старшинському походження, нерідко з Правобережжя, чому декого з них на Гетьманщіні називаєся «поляками». Не один з тих урядніків Згідно Вийшов у Перші лави козацької старшини: Василь Чуйкевич, господар гадяцького замку, потім генеральний судячи; Степан Трощінській, господар гадяцького замку, Згідно полковник гадяцький; Іван Чарниш, господар Батуринська замку, Майбутній генеральний суддя; Михайло Турківський, дозорцею почепівській, Згідно генерального писаря; Лук ян Жоравка, Майбутній полковник стародубівській. Булі среди них и Родичі та свояки Мазепи (Іван Бістріцькій, довголітній староста шептаківській, С. Трощінській, Федір Топольницька) або взагалі люди, якіх особисто знав и цінів гетьман. Досить згадаті Івана Рутковського и Федора Третяка, дозорців переволоченськіх, Петра Гріпевіча, дозорцею терехтемірівського, Гордія Носікевіча, стародубівського полкового писаря, Козьму Заруцького, старосту янпольського, Остапа Панкевича, (1701) та багото других [9, с.98]. Вел...