4)
Малюнок 4. Види аналізу господарської діяльності
Примітка: Алданіязов К.Н. Управлінський облік і аналіз: Навчальний посібник - Алмати: Юридична література, 2008
Такий поділ обумовлено дією Закону про охорону комерційної таємниці та у зв'язку з цим сформованим на практиці поділом системи бухгалтерського обліку в масштабі підприємства на управлінський і фінансовий облік, а звітність-на управлінську та фінансову [29].
Управлінський аналіз може бути тільки внутрішнім. Він умовно поділяється на виробничий і фінансовий аналіз і використовує весь комплекс економічної інформації, носить оперативний характер і повністю підпорядкований керівництву підприємства. Тільки такий аналіз має можливість реально оцінити стан справ на підприємстві, досліджувати структуру собівартості не тільки усієї випущеної і реалізованої продукції, але і собівартість окремих видів, склад комерційних і управлінських витрат, дозволяє з особливою ретельністю вивчити характер відповідальності належних осіб за дотримання розділів бізнес-плану.
Відносно легко віднести прямі витрати на матеріали і прямі витрати по заробітній платі на виконання замовлення, але не просто зробити це з накладними витратами. За визначенням цих накладних витрат- накопичувач непрямих виробничих витрат, таких як непрямі виробничі витрати на матеріали, на працю, амортизацію, комунальні послуги. Цей процес розподілу накладних витрат називається поглинанням, або включенням, накладних витрат.
Характер цих завдань свідчить про велику практичної значущості аналізу в ТОО «Казполіграф».
Основні джерела інформації: звітні дані, дані бухгалтерського обліку, синтетичні та аналітичні рахунки, що відображають витрати матеріальних, трудових і грошових коштів, відповідні відомості, журнали-ордери і в необхідних випадках первинні документи, планові (кошторисні, нормативні дані про витрати на виробництво і реалізацію продукції і окремих виробів (робіт, послуг)).
Вивчення структури витрат на виробництво і її зміни за звітний період по окремих елементах витрат є початковим етапом поглибленого аналізу собівартості з метою вишукування шляхів і джерел зниження витрат і збільшення прибутку.
Важливим фактором збільшення прибутку підприємства є зниження витрат на виробництво продукції. Пошук резервів цього зниження слід розпочати з дослідження і загальної оцінки складу і структури витрат. Дослідження складу дозволяє визначити, з яких складових складаються виробничі витрати. Аналіз структури дає можливість встановити тип виробництва та основні напрямки пошуку резервів зниження витрат. Так, переважання в загальній сумі витрат питомої ваги матеріальних витрат свідчить про те, що виробництво материалоемкое і, як наслідок, головний напрямок пошуку резервів зниження витрат - економія і раціональне використання матеріальних ресурсів. Сказане не означає, що в інших напрямках неможливо знайти вищевказані резерви. Мова йде про те, що головним напрямком, що дає значні суми резервів, є те, яке визначено структурою витрат [30].
Аналіз структури витрат на виробництво починається з визначення питомих ваг (у відсотках) окремих елементів витрат у загальній сумі витрат та їх зміни за звітний період. Ці дані показуються окремо: базові (минулого звітного періоду, планові), фактичні та зміна цих показників за аналізований період.
Вивчення структури витрат за елементами (при необхідності можна провести аналіз і по найважливішим складовим їх частин), а також відбулися змін за звітний період дозволяє дати оцінку раціональності такої структури, а також зробити висновок про необхідність і можливість її зміни.
Найбільш узагальнюючим показником накладних витрат, що виражає її зв'язок, є рівень витрат на товарної продукції (УЗ). Він обчислюється шляхом ділення загальної суми витрат на виробництво товарної продукції (З) на її обсяг (ТП) за формулою (11) [31]:
УЗ=З/ТП, (11)
Безпосередній вплив на зміну рівня витрат товарної продукції надають чотири фактори, які перебувають з ним у прямий функціонального зв'язку, або фактори першого порядку зв'язку з цим результативним показником.
Перший фактор впливає на загальну суму через зміну середньої собівартості знеособленої одиниці продукції. У зв'язку зі збільшенням або зменшенням питомої ваги конкретного виду продукції (виробів, робіт, послуг), які мають свою, відмінну від інших, індивідуальну собівартість, цей фактор часто істотно впливає не тільки на зміну собівартості, але і на багато інших показників.
Вплив другого чинника, тобто зміна рівня витрат на окремі виро...