зу інформації Т сб приймається і в базовому та в проектному варіантах рівний трудомісткості запису інформації Т зап);
безпосередня обробка та оформлення текстової документації, включаючи запис інформації та інші розрахунково-графічні операції (розрахунок витрат часу на цьому етапі при ручному способі обробки інформації Т обр для підприємства чисельністю до ста чоловік).
Для базового варіанту загальні річні витрати часу працівників складаються з витрат часу на збір і аналіз інформації (перший етап) і витрат часу на ручну обробку інформації (другий етап):
Т б раб=Т сб + Т обр (4.1)
де Т б раб - загальна трудомісткість робіт у базовому варіанті, чол-год/рік;
Т сб - витрати часу на збір і аналіз інформації, год/рік;
Т обр - витрати часу на запис і обробку інформації, год/рік.
В Т обр входять витрати часу на запис (Т зап), ч/рік і на необхідні розрахунково-графічні дії при обробці інформації (Т розр), ч/рік:
Т обр=Т зап + Т розр (4.2)
Значення Т зап знаходиться з виразу:
Т зап=Q рік/Н вир (4.3)
де Q рік - річний обсяг записуваної інформації в знаках (можна прийняти, що один умовний аркуш містить приблизно 1500 знаків);
Н вир - норма виробітку при записі, зн/ч.
Величина Т розр визначається виходячи із загального обсягу робіт Q рік в листах і нормативної трудомісткості розрахункових робіт (норми часу Т н, ч/лист) на кожен умовний лист:
Т розр=Q рік Т н (4.4)
Час на збір та обробку інформації Т сб визначається відповідно до завдання у відсотках (?) від витрат часу на запис Т зап:
Т сб=?Т зап/100 (4.5)
Розрахунок:
Т зап=6300 * 1500/5600=1687,5 [чол-год/рік]
Т розр=6300 * 1,75=11025 [чол-год/рік]
Т сб=(40 * 1687,5)/100=45003/100=675 [чол-год/рік]
Т обр=1687,5 + 11025=12712,5 [чол-год/рік]
Т б раб=675 + 12712,5=13387,5 [чол-год/рік]
У проектному варіанті роботи по збору та аналізу інформації на першому етапі виконуються, як і в базовому варіанті, вручну, з тими ж витратами часу Т сб
Для другого етапу обробки інформації, при розрахунку трудомісткості робіт виконуються на ПЕОМ (Т е) маш-год/рік, можна скористатися формулою:
Т е=n0 (T вич + n1 T вн + n2 T вв + n3 T вив) (4.6)
де Т вич - час роботи процесора, маш-год/рік;
Т вн - час обміну інформацією з зовнішніми накопичувачами (приймається в розмірі 30% від Т вич), ч/рік;
Т вв, Т вив - час введення і виведення інформації, год/рік;=1,3 ... 1,4 - коефіцієнт запасу, що враховує збільшення обсягу обробки інформації за рахунок виявлення помилок, порушення термінів надходження вихідної інформації тощо.;, n2, n3 - коефіцієнти, враховують можливість суміщення роботи процесора з роботою зовнішніх пристроїв (при використанні ПЕОМ допустимо прийняти рівними одиниці).
Час роботи процесора становить:
Т вич=Q вв q/V вич (4.7)
де Q вв - річний обсяг оброблюваної (вводиться) інформації в знаках, зн/рік;- Середня кількість машинних операцій на один знак вхідної інформації (для розглянутих завдань q=4000 оп/зн); вич - середнє швидкодія процесор, оп/с.
Річний обсяг введеної інформації Q вв встановлений завданням у відсотках (?) від величини Q рік:
вв =? Q рік/100 (4.8)
Швидкодія процесора V вич визначається технічними характеристиками процесора. В рамках цієї курсової роботи з метою спрощення допускається прийняти, що одна машинна операція здійснюється приблизно за 10 ... 20 тактів роботи процесора, тобто величина V вич (оп/с) становить приблизно 0,05 ... 0,1 від тактової частоти процесора (Гц).
Річні витрати часу на введення інформації знаходять виходячи з обсягу введеної інформації Q вв і величини норми виробітку при введенні, прийнятої, як зазначалося, рівний нормі виробітку Н вир при записі для базового варіанту:
Т вв=Q вв/Н вир (4.9)
Час виведення інформації включає витрати часу на підготовку до друку та час друку:
Т вив=Т під + Т печ (4.10)
де Т під - час підготовки до друку, год;
Т печ - час дру...