p align="center"> волога вежа сушка молоко  
 , (21) 
   де - теплоємність вологого матеріалу, кДж/(кг? К), визначається за формулою 
   (22) 
  , 
 . 
  Тепловтрати в випарнику в навколишнє середовище приймають, враховуючи температурний режим, рівними 0% від тепловтрат вежею, тобто. 
  Сумарні тепловтрати в випарнику визначаються за формулою 
   (23) 
  . 
  Частина вологи х, що випаровується з продукту в випарнику, визначається за формулою 
   (24) 
   взимку: 
 , 
  влітку: 
 . 
  Влагосодержание повітря на виході з випарника, г водяної пари/кг сухого повітря, визначається за формулою 
   (25) 
   взимку: 
 , 
  влітку: 
 . 
  Відносна вологість повітря на виході з випарника розраховується за формулою 
  , (26) 
   де - тиск насиченої пари при, Па, Па. 
  взимку: 
 , 
  влітку: 
 . 
  Кількість испаренной води в сушильній башті, кг/год, визначається за формулою 
   (27) 
   взимку: 
 , 
  влітку: 
 . 
  Кількість испаренной води в випарнику, кг/год, визначається за формулою 
   (28) 
   взимку: 
 , 
  влітку: 
 . 
  Відносна вологість матеріалу на виході з випарника,%, розраховується за формулою 
   (29) 
   взимку: 
 , 
  влітку: 
				
				
				
				
			 . 
  Перевірка розрахунків за формулою 
   (30) 
   взимку: 
 , 
  влітку: 
 . 
  Витрата повітря, кг сухого повітря/год, визначається за формулою 
   (31) 
   взимку: 
 , 
  влітку: 
 . 
  Витрата тепла, кДж/год, визначається за формулою 
   (32) 
   взимку: 
 , 
  влітку: 
 . 
  . 2 Економія витрат 
   Економія у витратах в порівнянні з сушінням без попереднього зневоднення складе: 
  тепла взимку: 
 , 
  тепла влітку: 
 , 
  повітря взимку: 
 , 
  повітря влітку: 
 . 
  Отримані величини, які є коефіцієнтами економії, являють собою ту частину вологи, яка випаровується з продукту в випарнику. 
  Продуктивність сушильної установки буде більше і складе по випарованої волозі за формулою 
   (33) 
  . 
  т.е. збільшиться на 16,5% при тих же витратах повітря і тепла, що були визначені для сушарки без попереднього зневоднення. 
  . Розрахунок рукавних фільтрів 
   Фільтруюча поверхня F, м2, визначається за формулою 
   (34) 
   де - продуктивність 1 м2 фільтруючої поверхні рукавів в 1 ч/м2;- Коефіцієнт, що визначає одноразово працюючу частину фільтра,. 
 . 
  Кількість рукавів n, шт., визначається за формулою 
   (35) 
   де - Діаметр рукава, м; ;- Робоча довжина рукава, м;. 
  Втрату напору або опір, Па, розраховуємо за формулою 
  , (36) 
   де - досвідчений коефіцієнт, справедливий для певної тканини,;- Досвідчений показник ступеня,. 
  . Розрахунок калорифера 
   Калорифер розраховують при оптимальної вартості його ек...