ь редакції цих норм.
Однак наявність норм внутрішнього законодавства і норм міжнародно-правових договорів зовсім не веде до так званої «подвійності» джерел, а отже і норм міжнародного приватного права, оскільки це неминуче призведе до нехтування нормами міжнародно-правових договорів у користь внутрішнього законодавства. Система норм міжнародного приватного права, що на нашу думку видається більш правильним, за своїм характером суто національна. Адже норми міжнародно-правових договорів діють на території держави тільки після їх введення у внутрішню систему законодавства, яке здійснюється, як правило, шляхом ратифікації. Найбільш суттєвою є класифікація за формою колізійної прив'язки. За цією ознакою розрізняють односторонні і двосторонні колізійні норми.
Одностороння - це така норма, прив'язка якої прямо називає право країни, що підлягає застосуванню (російське, німецьке, шведське І.Д.). Одностороння норма, як правило, вказує на застосування права своєї країни. За способом регулювання колізійні норми поділяються на імперативні, диспозитивні, і альтернативні. Імперативні - це норми, які містять категоричні розпорядження, що стосуються вибору права і які не можуть бути змінені на розсуд сторін громадянського правовідносини (попередній приклад про спадкування).
Диспозитивні - це норми, які, встановлюючи загальне правило про вибір права, залишають сторонам можливість відмовитися від нього, замінити іншим правилом. Диспозитивні норми діють лише остільки, оскільки сторони своєю угодою не встановили іншого правила. Виходячи із значення колізійних норм виділяють: генеральні (основні) і субсидіарні (додаткові). Генеральна - це норма, формулирующая головне правило вибору права, призначеного для переважного застосування.
Субсидіарна - норма, формулирующая ще одне або декілька правил вибору права, тісно пов'язаних з головним. Вона застосовується тоді, коли головне правило з яких-небудь причин не було застосовано, або виявилося недостатнім для встановлення компетентного правопорядку. Залежно від кількості прив'язок колізійні норми діляться на однозначні і кумулятивні. До однозначним відносяться колізійні норми містять одну прив'язку, яка вказує на право тієї країни, норми якого підлягають застосуванню до розглянутого правовідносин. Однак іноді колізійні норми можуть містити дві або три колізійні прив'язки. У цьому випадку має місце кумулятивна прив'язка. Існує так само поділ колізійних норм в залежності від складності правовідносин на загальні та спеціальні.
Загальні колізійні норми вказують право, що застосовується до суті даного відносини (визначають його статут), а спеціальні колізійні норми фіксують правопорядок, застосовний для вирішення додаткових питань, що виникають в процесі реалізації даного відносини (дієздатність сторін, форма угоди , способи забезпечення виконання, порядок приймання виконання). Необхідність використання системи загальних і спеціальних колізійних норм проявляється при розгляді договорів, виконуваних на території декількох країн, наприклад договори перевезення. Природно, що правила пред'явлення вантажів до перевезення і порядок їх видачі в країні призначення не можна підпорядкувати єдиному правопорядку. Таким чином, розмежування загальних і спеціальних колізійних норм грунтується не на їх структурно-правових особливостях, а відбиває розбіжності у сфері їх дії (обсязі): перші спрямовані на визначення загального режиму, другі - враховують особливості спеціальних питань.
Зустрічаються також колізії особливий, які різняться: за дією в просторі (міжнародні, міжобласні), застосовувані в тих випадках, коли в рамках однієї держави можливе існування самоврядних територій чи державних утворень, що мають своє власне законодавство; за особливостями національних правових систем: інтерперсональні, існуючі в тих країнах, що розвиваються, де немає єдиної правової системи та вихідні не з державних і територіальних відмінностей у правових системах, а з відмінностей, що стосуються особистості, належності до тієї чи іншої релігії, національності, раси і т.буд .; інтертемпоральних означають колізії, що виникають з наявності норм, прийнятих по одному і тому ж питанню у відповідній країні в різний час, що передбачають регулювання одних і тих же приватноправових відносин і т.д.
1.3 Межі та умови застосування колізійних норм
Застосування колізійних норм в значній мірі відрізняється від застосування норм власної, національно-правової системи держави.
Специфіка колізійної норми безпосередньо відбивається і на механізмі її застосування, який більш складний, оскільки відображає взаємодію різних правових систем, що мають власні значні особливості. Механізм застосування колізійної норми включає в себе дві чітко відособлені і різні за своїм правовим ...