P>
У результаті розпаду Австро-Угорщини 28 жовтня 1918 утворилася Чехословацька Республіка, що включає сучасні території Чехії, Словаччини і Закарпатську область України. Першим президентом був Т.Г. Масарик. У 1935 р його змінив Е. Бенеш.
У жовтні 1938 р по Мюнхенською угодою Німеччина відібрала прикордонні райони Чехії (Судетську область). В березні 1939 р вся територія країни була окупована і оголошена німецьким протекторатом Чехія та Моравія. Найважливішу роль у звільненні чеських земель в травні 1945 р зіграв Радянський Союз.
Після закінчення Другої Світової війни президентом знову був обраний Е. Бенеш. З Чехословаччини силою переселяли більшу частину німецького та угорського населення. Через внутрішньополітичної кризи в лютому 1948 р президентом став К. Готвальд. Монополізувала владу компартія проголосила курс на будівництво соціалізму.
У 60-х роках XX ст. рух за демократизацію було перервано 21 серпня 1968 введенням військ країнами Варшавського договору (СРСР, Польщі, НДР, Болгарії, Польщі, Угорщини). У жовтні 1968 держава стала федерацією, що складається з двох суб'єктів - Словацької та Чеської Соціалістичних Республік.
січня 1993 Чеська Республіка стала самостійною державою. Президентом 26 січня 1993 обрали В. Гавел, а уряд очолив В. Клаус [1].
Після парламентських виборів 1998 в Чехії протягом 8 років змінювали один одного коаліційні уряду на чолі з соціал - демократами М. Земаном, В. Шпідлою, С. Гроссом та І. Пароубеком. На парламентських виборах в червні 2006 р перемогу здобула Громадянська демократична партія, яка сформувала коаліційний уряд в союзі з християнськими демократами і «зеленими» з лідером ГДП М. Тополанеком (до березня 2009 р). З червня 2009 р по липень 2010 р при владі перебував «технічний» уряд на чолі з Я. Фішером.
травня 2010 року в Чехії пройшли чергові парламентські вибори, за підсумками яких була сформована правоцентристська коаліція у складі ГДП і партій «ТОП 09» і «Справи громадські». 13 липня 2010 президент В. Клаус затвердив склад нового уряду країни, який очолив лідер ГДП П. Нечас. У результаті політичної кризи в квітні 2012 р ДО вийшла з уряду, але правлячому кабінету вдалося утримати владу, зберігши за собою більшість у парламенті [15].
Населення
Загальна чисельність населення на 2013 рік склала 10516 тис. чол. (Додаток 2, рис. 1). Природний приріст населення з 2001 року став позитивним (Додаток 2, рис. 2). Міграційний приріст також позитивний, в останні роки суттєвих змін не спостерігається (0,15-0.20% на рік) (Додаток 2, рис. 3). Щільність населення складає 129,3 чол./Км 2 [14].
Національний склад однорідний: більше 95% населення складають чехи і мораване (на сьогоднішній день не вважаються окремою нацією), 1,5% - словаки, 1% - українці, менше 0,5% поляків, приблизно 0,3% населення складають росіяни. Німці і євреї зараз становлять не більше 0,2% від загального складу населення. Також на території Чехії проживають цигани. За різними даними їх чисельність становить від 150 до 400 тис. Чол. Їх соціальне становище піддається критиці з боку різних європейських і міжнародних організацій [13].
Чоловіче населення за останніми даними становить 5154 млн. чол. (49,1%), а жіноче - 5356 млн. Чол. (50,9%) відповідно. Практично половина населення знаходиться в репродуктивному віці - 42,4%, а 24,6% людей від 45 до 65 років. при цьому 13,5% громадян Чехії молодше 15 років. Особи старше 65 років складають 17,8% (Додаток 2, рис. 4).
У продуктивному віці чисельність чоловіків трохи перевищує чисельність жінок, проте в пост продуктивному помітно превалюють жінки. Середній вік населення Чехії - 39 років (жінки - 41 років, чоловіки - 37 років). Середня тривалість життя становить 74 роки для чоловіків і 80 років для жінок [14].
У Чехії існує декілька етнографічних груп тісно пов'язане з регіоном, де вони проживають, які в минулому мали культурні розходження, а так само особливості діалектів. У Богемії це: Ходи, Плзенаці, Блатаці, Дуліби, на Моравії: Горацій, Ганак, Моравские Хорвати, Моравские Словаки, Подлужаці, Валаші, Лаши та інші в Сілезії, наприклад, Гуралі [3].
Культура
Незважаючи на те, що країна в своєму сучасному вигляді нещодавно, чеська культура розвивалась і змінювалась багато століть. Чехам вдалося зберегти більшу частину своєї культури - народну музику, мистецтво, танці, і фольклор.
Однією з найважливіших культурних особливостей країни є мова. Чеська мова дуже складний для сприйняття іноземцями, оскільки він перевантажений приголосними. Улюблене проведення часу чеських інтелектуалів - відмовити пропозиції, які не містять ...