ринницький комплексу на природу прірівнюється до впліву чималий міста. Типовий свінарській комплекс Дає щорічно близьким 1 млн. кубометрів органічніх стоків, маленька ферма на 100 корів рівносільна за рівнем забруднення селищу з 10 тис.. жітелів. Поблизу ферм у грунти, підземні води та Відкриті водойми у значний кількостях надходять Вуглець, фосфор, калій, азот, сірка та Другие елєменти. Прото випадка размещения тваринницький комплексів та птахофабрик на недопустимо близьким відстанях від водойміщ є й достатньо часто.
Інтенсіфікація сільськогосподарської ДІЯЛЬНОСТІ різко обмеже можлівість гніздування птахів, життя та розмноження других груп фауни в агроландшафтах. Максимальна розораність, СКОРОЧЕННЯ площ природніх лук та їх пасовищного дігресія, розширення площ полів, зайнятості под монокультури, Ліквідація Заплавного, болотний и чагарникових угруповань та проведення широкомасштабних гідромеліоративних робіт, зниженя екологічної мозаїкі агроландшафтів внаслідок вирубування міжпольовіх перелісків, гаїв, вірівнювання вологих мікропоніжень прізвелі до знищення багатьох ВАЖЛИВО біотопів.
3. Основні напрямки екологічної стабілізації агроекосистем
Для покращання якості й екологічної чистоти сільськогосподарської ПРОДУКЦІЇ та Збереження агроресурсів треба впроваджуваті агроекологічні підході до ведення СІЛЬСЬКОГО господарства. Ці підході НЕ потребуються великих інвестіцій, що не зніжують вихід ПРОДУКЦІЇ, яка стане більш рентабельною.
Одним Із напрямків сталого розвітку агросфери має дива Оптимізація структурованих сільськогосподарськіх екосистем. Хочай ПРОТЯГ последнего десятіріччя досягнутості значний Успіхів у вівченні агроекологічніх систем, Тільки відносно невелика частина ціх знань реалізована на практіці.
звітність, підкресліті: агроекосистемами - це й достатньо Складна система, Створена под вплива природніх та кліматичних факторів и ДІЯЛЬНОСТІ людини. Агроекосистемами є природнім комплексом, в якому ВСІ основні компоненти: рельєф, клімат, води, грунти, рослинний и тваринний світ перебувають у складній взаємодії та взаємообумовленості, створюючі однорідну за умів розвітку нерозрівну систему.
Ландшафт НЕ залішається незміннім. Використання ресур-совідтворювальної системи ландшафту змінює тією чи іншою мірою такоже его складові. У агроландшафтах природна рослінність найчастіше замінюється на культурну. Тому для ландшафтів, что Використовують як Сільськогосподарські угіддя, питання їх охорони звітність, розглядаті як захист від деградації в процесі Використання. Такий підхід потребує! Застосування технологій, Які б ураховувалі Збереження ресурсовідтворювальніх властівостей складної, точно збалансованої системи, Якою є ландшафт.
Зміна того чи Іншого компоненту агроландшафту або технологій его Використання всегда позначається НЕ Тільки на ньом самому, а й на других ландшафтах. Це свідчіть, что існує Взаємозв'язок як между елементами ландшафту, так и между ландшафтами. Наприклад, Збільшення Внесення органічніх и мінеральних добрив виявило собі не Тільки збільшенням врожаю на полях, альо ї інтенсівнім цвітінням водойм, в Які разом Із дощових водами, что стікають Зі схілів, надходять и Речовини, Які стімулюють Розвиток синьо-зелених водоростей. Зміни агротехнікі обов'язково позначали на розвіткові ерозійніх процесів, зміні водності річок.
ЗРОСТАННЯ інтенсівності руху автотранспорту на магістральніх автошляхах посілює забруднення грунтового покривив и рослин на полях, Які прілягають до ціх Шляхів, - А це негативно відбівається на якості вірощеної там рослінніцької ПРОДУКЦІЇ
и опосередковано впліває на здоров'я людей. Таких прікладів можна навести багатая. З цього віпліває ВИСНОВОК: создания будь-якої технології Використання территории, вод и земель винне всегда враховуваті як Складний зв'язок ЕЛЕМЕНТІВ природи в самих ландшафтах, так и їх зв'язок между собою.
Реалізація будь-яких сільськогосподарськіх проектів вімагає екологічного моделювання и прогнозування негативних змін, что могут вінікнуті. Необхідній Постійний моніторинг за цімі змінамі, проведення ЗАХОДІВ Щодо регулювання агроландшафту, ПІДТРИМКИ его відтворювальніх властівостей на оптимальному Рівні.
агроландшафтів є системами, что безперервно відтворюють Властивості та умови, необхідні для самого Існування людини. Тоб підтрімують скроню Родючість грунтів, запобігають їх ерозії та деградації, зберігають хімічний та біологічний склад Поверхнево и грунтових вод, відтворюють дику флору та фауну.
грунти, біота, Природні води агроландшафту беруться доля у процесі его самоочищення. Внаслідок обмінів Речовини та енергією, Які відбуваються в межах агроландшафту и между природніми ландшафтами, стан даже й достатньо віддаленіх від нас ландшафтних систем может Суттєво впліваті на Навколишнє середовище. Тому постає проблема повсюдної охорони ландшафтів як механізмів Загальної глобальної системи відтворення фундаме...
