ави - держави у власному розумінні (заснованого на приватній власності) і напівдержави (базується на соціалістичної суспільної власності). З урахуванням цих критеріїв розрізняються формаційні (історичні) і цивілізаційні типи держави.
В основу власне теоретичної типології держави покладені різні сторони родової сутності держави, основні значення його поняття.
Родовий сутністю держави є народовладдя тому, що саме народу належить і територія, яку він населяє, і державна влада, що існує на даній території.
Поняття держави служить для позначення єдності трьох складових його елементів: політичної влади, території і населення. Виявом цієї єдності (цілісності) держави виступає народ, тому саме його політична влада і є те, що називається родовою сутністю будь-якого емпіричного держави. Народ визначає, в кінцевому рахунку, і організацію власного панування в межах населеної їм території. Характеризуючи родову сутність держави, Ф. Енгельс писав: «Англія, звичайно, демократична країна, але демократична в тому ж сенсі, як і Росія; бо народ скрізь, не усвідомлюючи цього, панує, і у всіх державах уряд є лише іншим виразом ступеня освіченості народу ».
Предметом теоретичної типізації держави є держава у власному розумінні цього слова. Тому першочергова увага має приділятися тут основним значенням даного поняття.
Термін держава вживається в науковій літературі в трьох значеннях.
По-перше, під державою розуміється політико-територіальна організація народу (населення). По-друге, державою називається відособлена від народу організація політичної влади на певній території, тобто апарат або механізм здійснення державної влади. По-третє, цим терміном позначається також політична організація класового панування в суспільстві.
Зазначена диференціація значень поняття держави вимагає для свого пояснення виявлення факторів, що визначають розвиток держави, різних сторін його родової сутності. Загальним фактором розвитку держави є протиріччя між індивідом, суспільством і державою. Але цей фактор має складну структуру.
Держава як політико-територіальна організація народу є наслідком розвитку протиріччя між політичною владою і власністю, які утворюють основи держави і суспільства. Взяті в єдності і у взаємодії - політична влада і власність (общинна і приватна) - виступають як елементи політологічного фактора, який може бути покладений в основу політологічної типології держави.
Держава як організація відокремленої від народу (суспільства) політичної влади є безпосереднім продуктом розвитку природно-історичних спільнот людей, форм їхнього спілкування (громада, громадянське суспільство). Процес розвитку природно-історичних спільнот людей відображає діалектику особистих і речових зв'язків, які виступають в якості складових елементів природно-історичного чинника розвитку держави. Цей фактор може служити підставою природно-історичної типізації держави.
І, нарешті, держава як організація класового панування в суспільстві розкриває нам зв'язку держави з соціально-класової структурою народу (суспільства) і з соціально-класовими відносинами людей, тобто з факторами соціологічного порядку, тому ці фактори можуть служити основою для соціологічної типізації держави.
Таким чином, типологія - це особливий вид класифікації, який займається системними об'єктами і дає системне знання про них.
Предметом вивчення форми держави є питання організації та устрою верховної державної влади, територіального устрою державної влади та методи її здійснення.
2. Основні підходи до типологізації держав
.1 Типологія держави з погляду формаційного підходу
Марксистко-ленінська типологія держави і права базується на категорії суспільно-економічної формації.
Формація - історичний тип суспільства, заснований на певному способі виробництва. Рівень розвитку продуктивних сил визначає матеріально-технічну базу суспільства, а виробничі відносини, складаються на однотипної формі власності на засоби виробництва, складають економічний базис суспільства, якому відповідають певні політичні, державно-правові та інші надбудовні явища.
Перехід від однієї суспільно-економічної формації до іншої відбувається в результаті зміни віджилих форм виробничих відносин і заміни їх новим економічним ладом. Якісні зміни економічного базису закономірно тягнуть за собою корінні перетворення в надбудові. Цей принцип покладено в основу марксистсько-ленінської типології держави і права.
Історичний тип держави, згідно з марксистсько-ленінської теорії, висловлює єдність класової сутності всіх дер...