різняються один від одного не тільки з регулювання сферами суспільних відносин, а й за способом свого встановлення та забезпечення.  
 Різноманітність, складність та інші особливості суспільних відносин обумовлюють функціонування багатьох норм, які їх регулюють. У своїй сукупності існуючі норми представляють єдину систему соціального регулювання, в якій ефективність кожного виду норм найбільшою мірою виявляється тільки в взаємодії з іншими елементами цієї системи. 
    2.2 Класифікація соціальних норм  
   Основні характеристики різних соціальних норм: 
  Звичаї - схвалені товариством зразки масових дій, які рекомендується виконувати. 
  Традиції - цінності, норми, зразки поведінки, ідеї, суспільні установки і т.д., успадковані від попередників. Традиції відносяться до культурної спадщини; вони, як правило, шануються більшістю членів суспільства. 
  Норми моралі - правила поведінки, в яких виражаються уявлення людей про хороше або погане, про добро і зло і т.д. Дотримання моральних правил забезпечується авторитетом колективної свідомості, їх порушення зустрічає осуд у суспільстві. 
  Правові норми - формально певні правила поведінки, встановлені або санкціоновані державою і підтримувані його примусовою силою; правові норми обов'язково виражені в офіційній формі: у законах або інших нормативних правових актах; це завжди записані норми; в кожному конкретному суспільстві/існує тільки одна правова система. 
  Релігійні норми - правила поведінки, сформульовані в текстах священних книг або встановлені релігійними організаціями. За змістом багато з них, виступаючи як норми моралі, збігаються з нормами права, закріплюють традиції і звичаї. Дотримання релігійних норм підтримується моральною свідомістю віруючих і релігійною вірою в неминучість кари за гріхи - відступ від цих норм. 
  Політичні норми - правила поведінки, які регулюють політичну діяльність, відносини між громадянином і державою, між соціальними групами. Вони знаходять відображення в законах, міжнародних договорах, політичних принципах, моральних нормах. 
  Естетичні норми - закріплюють уявлення про прекрасне і потворне не тільки в художній творчості, а й у поведінці людей на виробництві та в побуті. Носять, як правило, конкретно-історичний характер. 
  Крім того, існують норми загальнолюдські, національні, класові, групові, міжособистісні. 
  Норми відрізняються один від одного ступенем обов'язковості виконання: 
  · спонукають; 
  · забороняють; 
				
				
				
				
			  · імперативні (лат. imperativus - наказовий); рекомендаційні. 
  Соціальні норми виконують у суспільстві такі функції: регулюють загальний хід соціалізації; інтегрують особистість у соціальне оточення; служать зразками, еталонами відповідної поведінки; контролюють отклоняющееся поведінка. Регулювання поведінки людей соціальними нормами здійснюється трьома способами: 
  · дозвіл - вказівка ??на варіанти поведінки, які бажані, але не обов'язкові; 
  · припис - вказівка ??на необхідну дію; 
  · заборона - вказівка ??на дії, які не слід здійснювати. 
    Глава 3. Співвідношення права і соціальних норм  
    .1 Право і мораль  
   Величезну роль у регулюванні суспільних відносин відіграють право і мораль. Їх головним призначенням є цілеспрямований вплив на поведінку людей, що забезпечує інтереси окремих індивідів, соціальних груп чи суспільства в цілому. 
  Вважають, що право є системою загальнообов'язкових, формально певних юридичних норм, виражають державну волю, що встановлюються і забезпечуються державою і спрямованих на врегулювання суспільних відносин. 
  Мораль ж є система історично визначених норм, поглядів, принципів, оцінок, переконань, що виражаються у вчинках людей, що регулюють їх дії з позицій добра і зла, справедливого і несправедливого, чесного і безчесного, поощряемого і порицаемого, благородства, совісті, порядності та інших аналогічних моральних критеріїв. З цієї точки зору дається моральна оцінка всіх суспільних відносин, вчинків і дій людей. 
  Універсальні категорії моралі - «добро» і «зло», через які оцінюються інші моральні поняття: честь, совість, порядність. 
  Співвідношення між правом і мораллю вельми не просте, тому його аналіз передбачає аналіз наступних чотирьох складових: 
  1) Єдності; 
  2) Взаємодії; 
 ) Відмінності;