учки від реалізації.
З ф. п=Виручка від реалізації - поріг рентабельності підприємства
Таким чином, система взаємозв'язок витрат, обсягу реалізації і прибутку дозволяє виявити залежність прибутку від наступних основних показників: - обсягу реалізації товарів;
суми рівня доходів від реалізації товарів;
суми і рівня змінних витрат обігу;
суми постійних витрат звертання;
співвідношення постійних витрат і змінних витрат обігу. Підводячи підсумки можна зробити наступні висновки: Позитивний вплив виробничого важіль починає проявлятися лише після того, як підприємство подолало точку беззбиткової своєї діяльності, тобто підприємство на початку повинне одержати достатній розмір маржинального доходу, щоб покрити свої постійні витрати. Це пов'язано з тим, що підприємство зобов'язане відшкодовувати свої постійні витрати незалежно від конкретного обсягу продажів, тому, чим вище сума постійних витрат, тим пізніше, за інших рівних умов, воно досягне точки беззбитковості своєї діяльності. [11, c 272].
У зв'язку з цим, поки підприємство не забезпечило беззбитковість своєї діяльності, високий рівень постійних витрат буде додатковим негативним фактором на шляху до досягнення точки беззбитковості. У міру подальшого збільшення обсягу продажів і віддалення від точки беззбитковості ефект виробничого важеля починає знижуватися. Кожен наступний відсоток приросту обсягу продажів буде приводити до все більшого темпу приросту суми прибутку.
Між виробничим левериджем і прибутком підприємства існує зворотна залежність. Чим вище прибуток підприємства, тим нижче ефект операційного важеля і навпаки. Це дозволяє зробити висновок про те, що виробничий леверидж є інструментом, зрівнював співвідношення рівня прибутковості та рівня ризику в процесі здійснення виробничої діяльності/[12, c 183].
. 2 Поняття, значення і особливості прибутку торговельного підприємства. Фактори що впливають на прибуток
В умовах ринкової економіки отримання прибутку є основним мотивом підприємницької діяльності, рушійною силою розвитку і фінансовою гарантією поновлення комерційної організації.
Прибуток - одна з основних форм грошових накопичень, створюваних підприємствами різних галузей економіки. Вона займає одне з центральних місць у загальній системі вартісних інструментів і важелів управління економікою. Це виражається в тому, що фінанси, кредит, ціни прямо або побічно пов'язані з прибутком. За рахунок платежів з прибутку до бюджету формується основна частина фінансових ресурсів держави, регіональних та місцевих органів влади, а від їх збільшення в значній мірі залежать темпи економічного розвитку як Росії в цілому, так і окремих регіонів, темпи примноження суспільного багатства і, в кінцевому рахунку. Підвищення рівня життя населення.
З переходом до ринкової економіки між економістами виникли суперечки щодо трактування сутності торгового прибутку. Одні вважають, що отримання пов'язане з продуктивною працею, а в торгівлі працю не можна вважати продуктивним, оскільки він не створює вартості. Інші схиляються до протилежної точки зору. Зокрема Н.П. Пардаев визначає сутність торгового прибутку таким чином: Якщо розглядати працю працівників торгівлі з точки зору суспільного відтворення, то він є продуктивною. Адже в процесі розширеного відтворення цикл виробництва закінченням вважається лише після того, як продукт праці пройшов громадське визнання. Прибуток торгівлі створюється саме в торговельній сфері, працею працівників даної галузі при наданні послуг як виробнику, так і покупцеві в процесі реалізації товарів. Праця працівників торгівлі для забезпечення безперервності циклу розширеного відтворення є необхідним і, отже, продуктивним »[10, c 315].
В умовах ринкової економіки прибуток створюється не тільки в сфері виробництва товарів споживчого чи виробничого призначення, а й у сфері виробництва послуг, що носять нематеріальний характер. Тому торгова прибуток являє собою економічну категорію, об'єктивна необхідність існування якої обумовлена ??розвитком товарного виробництва та обігу і наявністю товарно-грошових відносин. Товарно-торговий капітал являє собою частину, що відокремилася виробничого капіталу, будучи необхідною фазою відтворення суспільного капіталу, і беруть участь у вирівнюванні додаткової вартості і отримання середньої норми прибутку.
Чистий дохід торгівлі являє собою частину відокремилися в рамках сектора валового внутрішнього продукту, який створюють працівники матеріального виробництва. Торгівля вносить свій внесок у створення валового внутрішнього продукту, оскільки частина її працівників займається процесами, пов'язаними з продовж...