етоду виробництва, продукту або послуги;
- споживчі - спрямовані на задоволення поточних запитів споживача і формування нових у перспективі.
За інноваційного потенціалу залежно від предметного змісту і темпу реалізації нововведення розрізняють такі види нововведень: радикальні (базові), коли застосовують принципово нові винаходи; технологічні, що характеризуються розробкою і впровадженням нових високоефективних технологічних процесів, нового технологічного обладнання, які дозволяють різко підвищити продуктивність праці, якість продукції, що випускається; модифікуючі (рядові), що мають спрямованість на вдосконалення, оновлення конструкцій і форм нововведень (невеликі винаходи, раціоналізаторські пропозиції).
В офіційній статистиці під технологічними інноваціями розуміються кінцеві результати інноваційної діяльності, які отримали втілення у вигляді нового або удосконаленого продукту (послуги), впроваджених на ринку, нового або удосконаленого технологічного процесу чи способу виробництва (передачі) послуг, що використовуються в практичній діяльності. Від того, яке визначення інновацій використовується, залежать всі формалізуються характеристики цього процесу. В даний час єдиного підходу до визначення інноваційної діяльності немає, так само як і не проводилося суцільних обстежень підприємств і організацій, в яких досліджувались би інновації. Існуючі оцінки інноваційної діяльності грунтуються на вибіркових обстеженнях більшою чи меншою широти, і цим пояснюється нерідке протиріччя їх результатів [5, с. 77].
Інноваційним є таке підприємство, яке впроваджує продуктові або процесні інновації, незалежно від того, хто був автором інновації - працівники даної організації або зовнішні агенти (зовнішні власники, банки, представники федеральних і місцевих органів влади, науково дослідні організації та провайдери технологій, інші підприємства).
1.2 Основні методи впровадження інновацій на підприємстві
Ми живемо в мінливому світі. При цьому динаміка змін різна, залежить від географії, економічного добробуту, правовою сфери, суспільних відносин, клімату і ще маси інших змінних, що не залежать або залежать від людей. Організація також змінюється: зростає чи скорочується, рухається до благополуччя або йде в рознос. Саме тому одне з істотних обмежень, що повинне враховувати сучасне підприємство, - неможливість існування організації (тривало і ефективно) без змін. Реформування може проводитися двома способами: 1) повільні еволюційні зміни; 2) динамічні, різкі і за короткий час революційні зміни [7, с.124].
У результаті впровадження нової техніки і технології в діяльність підприємства, підвищується якість і прогресують характеристики виробів, а також удосконалюються засоби, методи і організація виробництва. Впровадження нововведень здійснюється, як правило, за наступними напрямками:
- освоєння нової і модернізація випускається;
- впровадження у виробництво нових технологій, машин, обладнання, інструменту та матеріалів;
- використання нових інформаційних технологій і нових способів виробництва продукції;
- вдосконалення і застосування нових прогресивних методів, засобів і правил організації та управління виробництвом [8, с. 65].
Завдання комплексного вдосконалення техніки і організації виробництва прямо погоджуються з потребами ринку. У першу чергу визначається продукція, яку підприємству слід освоювати, її потенційні споживачі і конкуренти. Ці питання вирішуються інженерами, маркетологами та економістами, які розробляють стратегію розвитку підприємства і його технічну політику. На основі цієї політики визначаються напрямок технічного розвитку виробництва і сектор ринку, на якому підприємство збирається закріпитися [1, с. 148].
Інноваційна діяльність підприємства з розробки, впровадження, освоєння нововведень включає:
- проведення науково-дослідних і конструкторських робіт з розробки ідеї нововведення, проведенню лабораторних досліджень, виготовленню лабораторних зразків нової продукції, видів нової техніки, нових конструкцій і виробів;
- підбір необхідних видів сировини і матеріалів для виготовлення нових видів продукції;
- розробку технологічного процесу виготовлення нової продукції;
- проектування, виготовлення, випробування та освоєння зразків нової техніки, необхідної для виготовлення продукції;
- розробку і впровадження нових організаційно-управлінських рішень, спрямованих на реалізацію нововведень;
- дослідження, розробку або придбання необхідних інформаційних ресурсів та інформаційного забезп...