яття рішень в області інвестування, планування, при складанні кошторисів, координуванні, оцінці і контролі діяльності підприємства і її результатів.
Таким чином, можна зробити висновок, що показники рентабельності характеризують фінансові результати і ефективність діяльності підприємства. Вони вимірюють прибутковість підприємства з різних позицій і систематизуються у відповідності з інтересами учасників економічного процесу.
Рентабельність підприємства є головним показником ефективності його діяльності. Види рентабельності і їх призначення полягає в оцінці ефективності роботи підприємства. Це відносні показники, за допомогою яких можна побачити прибутковість підприємства щодо всіх витрат, які необхідні для отримання цього доходу. Виражаються показники найчастіше у відсотках [5].
Основні показники рентабельності це:
Загальна рентабельність виробництва - відношення чистого прибутку до середньорічної величини активів.
Рентабельність власного капіталу - відношення чистого прибутку (бухгалтерської прибутку) до середньорічної величини власного капіталу за період.
Рентабельність виробничих фондів - відношення чистого прибутку до суми середньорічної величини основних виробничих фондів і середньорічної величини матеріальних оборотних коштів за період.
Рентабельність основних засобів та інших необоротних активів - відношення операційного прибутку до середньорічної величини основних засобів та інших необоротних активів.
Рентабельність активів - відношення чистого прибутку до середнього за період розміром сумарних активів [3. С. 335].
Рентабельність продажів - відношення операційного або чистого прибутку до виручки від реалізації.
Рентабельність продукції - відношення чистого прибутку до її повної собівартості.
Рентабельність одиниці продукції - відношення валового, операційної або чистого прибутку одиниці продукції до її собівартості.
Після аналізу рентабельності підприємства починається аналіз рентабельності окремих видів продукції з метою виявлення нерентабельною і малорентабельної продукції, причин випуску такої продукції і розробки рішень з метою їх усунення [15].
Єдиними чинниками, що впливають на рентабельність одиниці продукції є: зміна відпускної ціни та зміна собівартості [7].
Основні шляхи зростання рентабельності виробництва - розвиток найбільш прогресивних галузей, раціональне розміщення об'єднань, підприємств, підвищення питомої ваги спеціалізованого виробництва, застосування сучасні методів організації виробництва і праці відповідно до вимог науково-технічного прогресу, прискорення впровадження та освоєння нової, більш прогресивної техніки, підвищення продуктивності праці, зниження собівартості продукції, поліпшення її якості, посилення режиму економії у витрачанні матеріальних, трудових і фінансових ресурсів і підвищення матеріальної зацікавленості працівників у результатах своєї праці [13].
В умовах ринкової економіки рентабельність є найважливішим якісним показником роботи підприємства, в якому узагальнюється стан доходів, витрат обігу, оборотності товарів або послуг, використання основних засобів, робочої сили, власного і позикового капіталів. Рентабельність можна розглядати як результат впливу техніко-економічних чинників, а значить як об'єкти техніко-економічного аналізу, основна мета якого виявити кількісну залежність кінцевих фінансових результатів виробничо-господарської діяльності від основних техніко-економічних факторів.
Протягом виробничого циклу на рівень рентабельності впливає ряд факторів. Які можна розділити на зовнішні - пов'язані з впливом на діяльність підприємства ринку, держави, географічного положення та внутрішні: виробничі і позавиробничі. Виявлення в процесі аналізу внутрішніх і зовнішніх факторів, що впливають на рентабельність, дає можливість очистити показники ефективності від зовнішнього впливу.
Розглянемо спочатку фактори, безпосередньо пов'язані з діяльністю підприємства, які воно може змінювати і регулювати залежно від поставлених перед підприємством цілей і завдань, тобто внутрішні чинники. Які можна розділити на виробничі, безпосередньо пов'язані з основною діяльністю підприємства, і позавиробничі фактори, які безпосередньо не пов'язані з виробництвом продукції і з основною діяльністю підприємства.
Позавиробничі чинники включають в себе постачальницько-збутову діяльність, тобто своєчасність і повноту виконання постачальниками і покупцями зобов'язань перед підприємством, їх віддаленість від підприємства, вартість транспортування до місця призначення тощо.
Штрафи і санкції...