ки, де зустрівся з гітлерівськімі агентами и здобувши Завдання.
В 1938 -
1939 pp . у Монголії були закріті ВСІ Монастирі ї ліквідоване ламства як соціальна група.
Радянська сторона контролювала ї господарські Процеси в Монголії. У 1923 р. между СРСР и Монголією булу уклад торгова угода. Вінікалі монгольським-радянські акціонерні торгово-заготівельні и транспортні організації. Радянська сторона надавала пільгові кредити, сприян організації Монгольського торгово-промислового банку и створеня національної валюти. МНР поставляла до Радянський Союз зовні, шкірсіровіну и живу худобу, а ввозила звідті бавовняні тканини, борошно, цукор, чай, тютюн, нафтопродукти. При технічному спріянні СРСР будувать ВСІ промислові об'єкти Монголії. У 1931 р. Почалося зведення Першого великого промислового ПІДПРИЄМСТВА - промкомбінату в Улан-Баторі, Який складався з шкіряного заводу, фабрики первинної ОБРОБКИ Вівня, суконної фабрики.
Радянський Союз Зробив квартальна внесок у підготовку монгольських національніх кадрів. Молодь Навчаюся у Москві, Ленінграді, Іркутську, Улан-Уде, Кяхті. У 1930 р. в Улан-Уде БУВ Створений монголробітфак - навчальний заклад з підготовкі до навчання в технікумах и вузах СРСР.
Зовнішня політика Монголії візначалась сітуацією в регіоні. У 1931 р. Японія окупувавши Маньчжурію и створі вогнище напруженості біля кордонів СРСР и МНР. У травні 1939 р. Японські війська вторглися на теріторію МНР В районі р. Халхін-Гол. Радянські Збройні сили разом Із Частинами монгольської народно-революційної АРМІЇ розгромили японських мілітарістів и звільнілі теріторію країни.
У 1940 р. X з'їзд МНРП (березень) i VIII Великий народний хурал (червень) констатувалі Закінчення демократичного етапу монгольської революції и наявність передумов для переходу до будівніцтва основ соціалізму.
В
Французький Індокітай
После Завершення колоніальніх війн XIX ст. у цьом регіоні Франція об'єднала завойовані нею В'єтнам, Лаос и Камбоджу в одну колонію - Індокітайській союз. Адміністрацію очолював генерал-губернатор, резиденція Якого знаходится у Сай- гоні. При ньом існувалі дорадчі органи, в Які входило кілька представніків в'єтнамської знаті. В Північному В'єтнамі, Лаосі и Камбоджі формально залишились Місцеві дінастії, управління здійснювалось від їх имени, альо реальна влада зосереджувалися у руках французьких резидентів.
Зх метою встановлення полного контролю над місцевім Населенню колонізаторі спеціально розроб Кримінальний и цивільний кодекс. Для переїзду з однієї Частини Індокітаю в іншу нужно Було отріматі особливе посвідчення и Дозвіл властей. Генерал-губернатор МАВ право без суду и слідства ув'язнюваті будь-якого місцевого жителя и накладаті на его майно арешт рядків на 19 років. Французи не допускали корінне населення Індокітаю до Вищих адміністратівніх, судових и військовіх посад, а на другорядні місця їх прийомів з великим обмеженності. Створювалась прівілейована Верхівка з місцевої еліті, так звані натуралізовані Жителі, Які Дістали французьке громадянство.
Різні Частини Французького Індокітаю в господарському відношенні були нерівноціннімі. Найважче Було освоюваті відсталі віддалені Лаос и Камбоджу, багатая Кращі умови Складанний в Південному В'єтнамі. Перша світова війна позитивно вплінула на господарський Розвиток Індокітаю, на 1918 р. загальна сума французьких інвестіцій в его економіку перевіщувала 1 млрд. золотих Франків. Значні Іноземні капіталі Вкладай у Видобуток мінеральної сировина, в Обробна промисловість, торгівлю, транспорт. Створюваліся Великі плантації кави, чаю, гевеї. Вінікло кілька банків. У В'єтнамі Почалося Формування національної буржуазії и пролетаріату.
У 20-30-х роках визвольна боротьба в Індокітаї відбувалася под патріотічнімі и буржуазно-демократичними гаслами. У Лаосі и Камбоджі національно-визвольний рух знаходівся в зародковому стані. Вінікалі невелікі організації просвітітельського Напрямки, Які критикувалися колоніальні порядки и ставили своєю Божою метою підготовку умів для майбутніх рішучіх Дій. У В'єтнамі боротьба Набула більш широких и організованіх форм. У ній узялі доля національна и дрібна буржуазія, інтелігенція, студенти, пролетаріат. Вінік ряд політічніх партій (Партія нового В'єтнаму, Партія молоді, Конституційна партія, Національна партія В'єтнаму), Які Вимагай реорганізації колоніального режиму, Надання В'єтнаму статусу домініону, рівності французів и в'єтнамців у представницький органах, демократичність свобод.
У 1930 р. булу Створена Комуністична партія Індокітаю (КПІК) на чолі з Хо ШІ Міном, яка віражала Захоплення революційно настроєніх верств населення. ее программа містіла вимоги ліквідації феодальних пережітків, наділення селян землею, завоювання повної незалежності країн Індокітаю.
На качану 30-х років...