Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Сочинения » Співочі Петрушки НЕ позбав піснями Живуть

Реферат Співочі Петрушки НЕ позбав піснями Живуть





цтва церкви - 1448 рік, прінаймні так у 1801 году повідомів священик Василь Мощінській та дяк Іван Драгомарецькій у Київську консісторську канцелярію. Цього ж року цею храм БУВ відремонтованій. Селище Петрушки пріпісувалося до приходу цієї церкви. На 1801 рік у Відомості Було зазначено кількість населення Петрушок - 29 дворів, 118 мужчина и 114 жінок.

Одна з версій Походження назви села Петрушки, від МУЗИЧНИЙ інструменту - свищик, якіх НЕ Тільки віроблялі в селіщі, а й чудово ГРАЛЬ ВСІ мешканці села. После третього поділу Польщі, ця місцевість відійшла до складу Російської імперії, а старі ВЛАСНИК - нобілітована шляхта Речі Посполитої мала присягнути на Вірність російській короні. Процес входження ціх земель до складу Російської імперії БУВ Непросто и політична палітра тутешніх місць булу найбільш проблематичними для Царське Уряду: український сільський елемент, польські шляхетські власникам та російська адміністрація.

Петрушки, вже адміністративно належні до Киевськой губерній (до цього годині це БУВ Київський повіт Кіївського воєводства) та повіту, у 1810 году належали поміщіку-поляку Шамбелану, крім нього тут МАВ у своїй власності гуральні Підвисоцький - Основу тодішніх Економічних стосунків та Статутів. Ця панська гуральня працювала з 1 листопаду по 1 травня, во время Якого періоду завод відавав 1000 відер В«винаВ» у день. Збут цього продукту звичайна припадаю на місце споживання, або навколішні околиці.

12 травня 1820 року селище Петрушки Було куплених поміщіком Підвісоцькім, Який ще у 1804 году купивши у княгині Чуйської село Шпитко. Селян разом у обох его маєтках Було 409 душ.

Низка перепродажів села не принесла суттєвіх змін у життя сільської громади села: - у 1823 году поміщік ​​Якуб Залєській відкупів селище Петрушки.

У 1830 году в селіщі Петрушки барилося 110 чоловіків и 104 жінок.

У 1830 году селище належало поміщіку Флоріану Залєському, Який тут не мешкав. У его маєтку Було 29 дворів селян и барилося 118 чоловіків и 114 жінок. У 1831 году поміщік ​​продавши свое селище братові І. Залєському, Який БУВ засудженим за долю у польському повстанні в 1831 году и в результату переховувався від суду и слідства. У 1838 году Йому довелось продати свой маєток в селіщі Петрушки Юзефі Залєській, такоже родічці, за13 тисяч 800 рублей. У селіщі за последнего ревізією в 1834 роцімешкало 132 чоловіки.

З 1843 року поміщіця Залєська тут не баритися, у 34-ох дворах селян жило 136 чоловіків и 135 жінок. У 1853 году в селіщі - 136 душ. Статистичні дані свідчілі, что в хлібному запасному магазині села зберігалось озимого зерна 136 кг и ярого - 68 кг. Ці запаси перевіщувалі на 10 кг й 5 кг необхідну норму. У 1854 году селище мало 28 дворів, де Було 136 селян. p> 5 травня 1853 року БУВ видань Імператорський указ В«Про влаштування СІЛ та селищ, Які прілягають до Києво-Брестська шосе В». Згідно з ним Було приписано В«щоб негайно приступили до будівніцтва Вздовж шосе правильних СІЛ та селищ, за існуючім Зразки для казенних поселень ... В». Тож у 1854 году и в селіщі Петрушки відбуліся Зміни в розташуванні села. Можливо це й стало причиною селянських Заворушення, оскількі 21 вересня 1857 року селяни селища Платон Клименко, Кульзма Кузнецьк, Макар Клименко відмовілісь від відробітку панщини. Їхня Сусідка, Устин Базіленкова, підмовляла жінок, працюючих на полі, щоб смороду НЕ відроблялі згінніх днів, а такоже ображать саму поміщіцю. Пояснення у тому, то багато трапи через В«зрівнялівкуВ» между селянами у перерозподілі земельних ділянок. Вона відібрала земли у більш заможніх селян и віддала їх біднім. Пилип Ворота отказался їхаті з листом поміщіці Залєської до суду, а 18 липня 1857 року в селіщі відбувся бунт. За розпоряджені Залєської були прізначені Перші жнива, зажинки, на Які виходе працювати 50 женців и 31 косар щоб косити ячмінь. З ними всегда БУВ економії Романській, за словами селян п'яниць и здірнік. Селянки Матрона Настенчукова и Євдокія Кліменкова во время роботи в'язали Снопи Менші аршини, що не добіраючі до потрібного розміру четвертину. Суперечка з Економії про розмір снопа прізвела до бійкі между економії и селянином Климентом. Селянин Єлісей Клименко и Іван Тодосенко відмовілісь Допомогті Романовським и економії Було нанесено Дві Криваві рани серпом. Платона Клименка піймала 30 липня и посадили под варту. Однак, 28 січня 1858 року поміщіця Ю.Залєська просила суд про помілування Платона Клименка и его 8 березня 1858 року Було звільнено.

Очевидно, ще цею випадок ставши причиною Зміни економії маєтку. У 1863-му году поміщіця Залєська подала до Палати казенного суду для засвідчення домовленості з поміщіком О. А. Пеньковськім на верування помістям в селіщі. p> У В«Списку населених місцевостей Київської Губень В» за 1864 рік сказано: В«Село Петрушки в 3 верстах від Гореничах на захід, в 1 версту від шосе, при вершині струмка до Горбовичах поточного. Жителів обидві статі 254. Землі 1134 десятини, бі...


Назад | сторінка 3 з 9 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Основні Тенденції банківського сектору в 2009 году
  • Реферат на тему: Ефективність ігрових Показників Молодіжної збірної відряд України з баскетб ...
  • Реферат на тему: Спецпереселення до Сібіру 1930-го року: чг Було воно вігіднім?
  • Реферат на тему: Образ лялькаря в романі Діни Рубіної &Синдром Петрушки&
  • Реферат на тему: Художнє своєрідність і виразні елементи уявлень фольклорного театру "П ...