Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые обзорные » Практика застосування сезонних мит в Російській Федерації

Реферат Практика застосування сезонних мит в Російській Федерації





утворень. За своєю формою мито хоча і виступає як обов'язковий платіж, але стягується не з метою фінансового забезпечення діяльності держави і, природно, не повинна підпадати під це визначення.

У Законі РФ В«Про митний тарифВ» в редакції 1993 (ст. 5) мито визначалася як обов'язковий внесок, що стягується митними органами Російської Федерації при ввезенні товарів на територію Російської Федерації або вивезенні товарів з цієї території і є невід'ємною умовою такого ввезення або вивезення.

Поняття В«обов'язковий внесокВ» можна розглядати як внесення певних сум за отримання в подальшому якихось послуг, прав, наприклад, на отримання товару після перетину митного кордону. З цього визначення абсолютно не ясно, що є економічною сутністю мита і як підходити до визначення її величини.

У Федеральному законі від 08.11.2005 В«Про внесення змін до Закону РФ В«Про митний тарифВ» мито визначається як обов'язковий платіж у федеральний бюджет, що стягується митними органами при ввезенні товарів на митну територію РФ або при вивезенні товарів з цієї території, а також в інших випадках, встановлених митним законодавством РФ, з метою митно-тарифного регулювання зовнішньоторговельної діяльності в економічних інтересах Російської Федерації.

Деякі автори визначають митну мито як грошовий збір, що стягується при ввезенні та вивезенні товару. Грошовий збір за своєю економічною сутністю також є інструментом перерозподілу новоствореної вартості.

Отже, можна сказати, що в чинному законодавстві змішуються зовсім різні економічні категорії, що, звичайно, має негативні наслідки для формування податкової системи та митного тарифу. Методологія визначення податків і митних зборів зовсім різна і це повинно знайти відображення в різних законодавчих актах.

Податки є складовою, об'єктивно обумовленої частиною. Вони визначають в кінцевому підсумку розмір частини знову створеної вартості, яка надходить у дохід держави, яка не повинна перевищувати певної межі. Вилучення через податки великих сум знову створеної вартості сповільнює або навіть призупиняє нормальний процес розширеного відтворення, якщо держава не здійснює відповідного обсягу інвестицій; у підприємств не вистачає в цих умовах коштів на підтримання процесу розширеного відтворення, вони збільшують ціни на свою продукцію, не здійснюється нормальне відтворення робочої сили. Це веде до зниження платоспроможного попиту, а, отже, до падіння обсягів виробництва.

Таким чином, податок служить економічним інструментом перерозподілу доходів, які є грошовою формою знову створеної вартості. Як справедливо зазначають деякі автори, митна мито має рентний характер. Звідси очевидно, що податок і мито є різними економічними категоріями.

Ввізне мито відображає той додатковий прибуток, що мав би одержати імпортер іноземного товару, придбаного на світовому ринку за нижчою ціною, ніж та, за якою аналогічний товар може бути реалізований вітчизняним виробником. Джерелом цього доходу є та частина новоствореної вартості, яка призначена для задоволення потреби в цьому товарі. Якщо товар, призначений для задоволення цієї потреби проведений вітчизняним виробником, то здійснюється обмін новоствореною вартістю різних вітчизняних виробників. Якщо ця потреба задовольняється за рахунок товару, то новостворена вартість, призначена для задоволення цієї потребі, розподіляється на користь імпортера, у якого вона вилучається повністю або частково на користь держави через митні мита.

Таким чином, держава акумулює у себе частину створеної вартості, яка утворилася в результаті того, що потреба була задоволена дешевших іноземних товаром, а частина виробничих ресурсів на задоволення цієї потреби вивільнилася. Отже, держава повинна раціонально використовувати цю економію, тобто, направити її на прискорення соціально-економічного розвитку, а це багато в чому залежатиме від кваліфікації вивільненого праці та матеріально-речового складу вивільнених ресурсів. Якщо ці ресурси вивільнені з найбільш ефективних сфер, наприклад, галузей високих технологій і вони, природно, не можуть бути спрямовані в більш ефективні сфери, а будуть трансформуватися в менш ефективні сфери або вилучатися з суспільного виробництва.

Інакше кажучи, податок є частина реалізованою в процесі суспільного відтворення новоствореної вартості, а митні мита є частина нереалізованої вартості в процесі суспільного відтворення, і тут важливе значення має те, наскільки ефективно вона може бути використана, реалізована державою.

Наприклад, кошти, зекономлені від імпорту взуття, можна направити в більш ефективну сферу, що використовує інтелектуальна праця, припустимо, у виробництво обладнання для взуттєвого виробника, а кошти, зекономлені від скорочення виробництва устаткування не можна використовувати більш ефективно, якщо їх направити на виробництво взуття.

Накопичена у державному бюджеті економія суспільної праці у вигляді митних з...


Назад | сторінка 3 з 11 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Аналіз динаміки надходження до федерального бюджету ПДВ і акцизів, стягнути ...
  • Реферат на тему: Аналіз динаміки надходження до федерального бюджету ПДВ і акцизів, стягнути ...
  • Реферат на тему: Дослідження транспортного засобу з метою визначення вартості відновлювально ...
  • Реферат на тему: Мито як основний митний платіж
  • Реферат на тему: Теорія факторів виробництва, як основа формування вартості товару і розподі ...