а себе більш відповідальну роботу враховуються в першу чергу. Матеріальна ж сторона повинна бути на дальньому місці. Адже ця посада повинна бути метою, а не засобом.
Щоб здійснювати правосуддя відповідно до чинного законодавства та етичними вимогами суддя повинен знати процесуальні особливості проведення судового засідання: судове засідання починається завжди в призначений час, неприпустимі запізнення навіть на кілька хвилин; В«відвідувачі не повинні годинами очікувати в коридорах або багато разів приходити до суду з одного й того ж питання; необхідно привчати секретаря, щоб до початку процесу всі учасники перебували в залі і судове засідання завжди починалося з урочистих слів: "Встати, суд іде!"; Неприйнятні жарти на чиюсь адресу, розмови і репліки, не відносяться до справи В». [9] Суддя повинен бути уважним і спостережливим протягом всього процесу. Також дуже важливо наявність такої якості, як уміння слухати і чути людей.
Закон вимагає, щоб всі присутні в залі з судом розмовляли стоячи. Під час судового засідання можна робити записи, але при цьому всім повинно бути зрозуміло, що суддя уважно слухає кожного. Судове засідання не повинно бути проведено в поспіху або у спрощеному варіанті. Також не потрібно затягувати процес, завантажувати його з'ясуванням несуттєвих деталей. Не можна забувати про необхідність робити перерви.
В«Особливу складність представляє правильна побудова взаємин з прокурорами та адвокатами. Необхідно виходити з того, що представники цих професій мають прямо протилежний інтерес і це визначає їх позицію, поведінку, оцінку що відбувається в суді В». [10] Потрібно обов'язково уникати неформального спілкування в перервах судового процесу.
Засідання завершується винесенням судом рішення. В«Судове рішення - це акт правосуддя, що якісно виділяє його серед інших процесуальних актів. Він повинен відповідати високим правовим і моральним вимогам. Здатність досліджувати обставини справи і прийняти справедливе рішення, рівно ставлячись до сторін, НЕ привносячи яких особистих мотивів, - не тільки припис закону, а й особисте моральне якість судді як людини. У винесенні рішення повинні акумулюватися його кращі морально-психологічні якості В»[11], а саме рішення повинно грунтуватися лише на тих доказах, які розглянуті в судовому засіданні.
На сьогоднішній момент юридичними психологами і правознавцями виділені основні критерії довіри та недовіри до особам, що здійснюють суддівську професійну діяльність. Так, всі відмітні риси судді, який би вселяв довіру, можна зобразити у вигляді таблиці.
Критерії
Позитивний зразок
Негативний зразок
1.Возраст
Середній
Молодий або літня
2.Псіхологіческая вік
Чоловік
Жінка
3.Опит
Наявність досвіду
Відсутність достатнього досвіду
4.Черти характеру
Доброта, витриманість, впевненість в собі, серйозність, врівноваженість, принциповість
Зарозумілість, легковажність, м'якотілість, схильність до підпорядкування (залежності), підступність, наївність,
консерватизм, амбітність
5.Особенности зовнішнього вигляду
Акуратність, лисина
випещений, гарна зовнішність, модна зачіска тощо
6.Особенності поведінки
Уважність, зацікавленість
Кокетування, прагнення справити враження, награність, неприродність
7.Інтеллект
Високий
Невисокий
8.Образованность
Високий рівень
Низький рівень
9.Тіп темпераменту
Немає точного визначення
Меланхолік
10.Обобщающіе характеристики особистості
Солідність, інтелігентність, самодостатність, надійність
"Слизький тип", завищена самооцінка
11.Особенності погляду
Дивиться по-доброму, спокійний, розташовує, проникливий, щирий, правдивий погляд
Нахабний, байдужий, гордовитий, невпевнений, незадоволений, штучний, демонстративний погляд
<...