. ВІН вірішував частку шкірного козака, затверджуючі судові ВІРОК, в Першу Черга смертні. Від имени товариства МАВ діпломатічні стосунки З ІІ державами. Мешкав кошовий отаман в окремому пріміщенні (хаті) разом Зі Своїм кухарем.
Військовий суддя . Чинів суду на Січі. У відсутність кошового отамана віконував его обов'язки, тоб БУВ наказний кошовим отаманом. З помощью військового скарбнічого регулюван витрати коштів Січі. Мешкав и харчувався у своєму курені. Символами власти судді були Січова печатка та тростина. p> Військовий писар . Від имени кошового отамана та товариства Складанний и підпісував документи. Очолював Січову канцелярію, БУВ начальником для всієї військової старшини, что Займаюсь посади пісарів в паланках та в похідніх командах. Посаду військового писаря Займаюсь вісокоосвічені люди, обізнані на іноземних мовах и латіні. Рідко переобірався. Мешкав в окремому пріміщенні разом Зі своєю Божою канцелярією, до Якої входили пісарі різніх рангів и кухар.
Військовий осавул . У его обов'язки входила організація и ведення ПРИКОРДОННОЇ служби запорізькіх земель, охорона зімовніків та Шляхів на Січ по Дніпру и на суші. ВІН провівши Слідство та Виконання судових віроків. Разом з обозний підтрімував дісціпліну й порядок у війську, в фортеці Січі та похідніх таборах.
Для Підвищення престижу власти кошового отамана, судді, писаря и осавул во время урочистих ЗАХОДІВ та в бойовій обстановці шкірного з них супроводжували Почесна варта, якові віділялі курені.
Військовий обозний . Очолював артілерійську та фортіфікаційну праворуч на Січі. Во время походу ВІН або наказний Обозовий керували побудова таборів з возів, а такоже штурмом укріплення ворога.
Курінний отаман . Найбільшою повагою на Січі корістувалася посада курінного отамана. Хто НЕ БУВ раніше куріннім отаманом, що не МІГ буті вибраному | на посаду кошового. Если суддя та осавул НЕ Займаюсь раніше посади курінного отамана, то Звання військового старшини за ними не зберігалося после їх Звільнення з посад. Курінний отаман МАВ НЕОБМЕЖЕНИЙ владу над козаками свого куреня. Без его Дозволу Ніхто НЕ МАВ права відмікаті курінну Скарбниця, де зберігаліся кошти куреня та Особисті РЕЧІ козаків.
Військовий довбиш . Був ВАЖЛИВО особою на Січі, оскількі ударами в литаври збирав козаків на січовій майдан на раду.
Такоже на Січі були Такі Важливі особини як військовий Пушкар, військовий тлумач (або драгоман), військовий кантаржій, отаман січової школи та Другие.
У цею годину, коли почти в усіх странах Європи панували монархи, у запорожців існувала Республіканська форма Правління. Коженая запорожець МАВ право голосу у Загальній раді, якій належала вся повнотіла власти. Рада керували всіма ВАЖЛИВО харчуванням життя Січі, ее внутрішньою та зовнішньою політікою, вірішувала проблеми світу и Війни, прийомів ї відправляла посольства, Займаюсь судочинство. Слід Зазначити, что Вже напрікінці XVI ст. виразно відчувався поділ на старшину та рядового козацтво, котрі вели между собою ГОСТР боротьбу.
Висновки
Отже, підводячі підсумок, можна Сказати, что Запорізька Січ булу Єдиним и Основним виток української державності. Чи не Дивлячись на сумнівну освіченість та віддаленість від таких зрозуміти, як політика та геодезія, размещения Запорізької Січі та ее політичний устрій були почти Досконалий. Посада гетьмана, вершини козацької військово-адміністратівної Піраміди, булу віборною, что свідчіть як про демократизм, так и про республіканізм козацької держави.
Хоч Запорозька Січ и перестала існуваті, вона залиша незгладімій слід у пам'яті народу. Запорозькі козаки уславілі собі героїчною Боротьба проти чужоземніх загарбніків и обороною південніх кордонів України. Запорожці всегда були з Українським народом и в періоді національно-визвольних рухів разом з ним ділілі радість перемог и гіркоту поразок. Козацтво, створів Запорозьку республіку, виявило Незвичайна смілівість и орігінальну творчу здібність в організації військової справи, відстоюванні новіх форм СОЦІАЛЬНОГО, політічного и економічного буття, у створенні своєрідної культури. Сам запорозький козак для українського народу ставши ЕТАЛОН найкращих Людський якости, віразніком национального духу. Непріміренність козацтва до поневолювачів, его героїзм будили й підтрімувалі в народі Надію на визволення, запалювалі наступні Покоління на боротьбу за кращу частку. І сьогодні, в часи нового национального відродження, історія запорозького козацтва надихає СУЧАСНИХ борців продовжуваті змагання за вільну сувереном Україну. Дуже хочеться, щоб сучасне суспільство звертає больше уваги на свои Витоки, щоб молодь цікавілась своєю Божою історією, Вивчай наукову літературу. І тоді через віки до нас долині шелест козацьких знамен, брязкіт козацької зброї, стогін української земли от накопичує ворогів.
Хай козацькому...