и на майно своїх померлих батьків у будь-якому випадку, навіть якщо вони не вказані заповіті. p align="justify"> Отже, рішення суду з Кодексу Наполеона буде таким: Жан і Люсі - законні діти Жан Робера мають право оскаржити заповіт. Суд визнає право успадкування за ними - законними дітьми. Якщо ж Гі Труа позашлюбний син Жан Робера, якого він назвав у заповіті єдиним спадкоємцем, був визнаний в законному порядку (точні дані про це в казус відсутні), то він може претендувати на частину спадщини. У цьому випадку він, отримає 1/3 частину від майна батька (ст. 758 Кодексу Наполеона), якщо ж ні, то він не має ніяких прав на спадщину батька. br/>
Список використаної літератури
1. Загальна історія права і держави: підручник. /За ред. В.Г. Графський. - М.: Норма, 2003. - 730 с.
2. Омельченко О.О. Загальна історія держави і права: Підручник у 2 т.? Т. 1. /О.А. Омельченко. - М.: Ексмо, 2005. - 576 с.
. Пам'ятки римського права: Закони 12 таблиць. Інституції Гая. Дигести Юстиніана. - М.: Зерцало, 1997. - 599 с.
. Римське приватне право: Підручник. /За ред. Проф. І.Б. Новицького та проф. І.С. Перетерского. - М.: МАУП, 1997. - 544 с.
. Саїтов А. Французький цивільний кодекс 1804: історія і сучасність. // ЮРИСТ. - 2004. - № 12 (42). ? С. 3-15.
. Хрестоматія по загальній історії держави і права. ? Т. 1. /За заг. ред. К.І. Батира, Є.В. Полікарпова. - М.: МАУП. ? 2000. ? 392 с.