спільного виробництва, як підсистему. У якості найважливіших факторів, що визначають промисловість як підсистему, виступають з одного боку, потреба у продукції промисловості, а з іншого - потреба промисловість в необхідних ресурсах. p align="justify"> Розвиток промисловості характеризується натуральними і вартісними показниками. Перші встановлюють раціональні матеріально-речові пропорції, забезпечують погоджений розвиток галузей, узгодження виробництва і потреб. Другі використовуються для визначення загального обсягу виробництва і реалізації продукції, темпів її зростання, структури суспільного виробництва. Для характеристики темпів зростання промислового виробництва застосовується показник обсяг товарної продукції в порівнянних цінах. p align="justify"> Для ув'язки обсягу виробництва з витратами і іншими показниками використовується обсяг товарної продукції в діючих цінах. Товарна продукція включає вартість готових виробів, деталей, вузлів, вироблених для реалізації на сторону. Реалізована продукція характеризує вартість призначених до постачання виробів і підлягають оплаті в планованому періоді. Обсяг реалізованої продукції визначається на основі розрахунків випуску товарної продукції і зміни нереалізованих залишків на початок і кінець планового періоду. p align="justify"> Прогнозування та планування в промисловості дозволяє визначати основні напрямки її розвитку з виділенням основних аспектів діяльності: розвиток матеріально-технічної бази виробництва, організаційно-технічний рівень виробництва, потреба у продукції та ступінь її задоволення, потреба в ресурсах, зміна структури, темпів і обсягів виробництва.
Джерелом інформації при Піп промисловості є первинні статистичні дані про економічний і науково-технічний стан промисловості та її галузей, економічні звіти, нормативно-технічна документація, маркетингові дослідження тощо
Формування обсягу і структури промислового виробництва здійснюється поетапно. На першому етапі проводиться комплексне дослідження внутрішнього і зовнішніх ринків і прогнозується попит. Формуються обсяг і структура промислового виробництва виходячи з попиту. На другому етапі визначаються можливості виробництва продукції на основі прогнозних розрахунків виробничих потужностей. На третьому етапі проводяться багатоваріантні розрахунки потреби в ресурсах для виробництва продукції, що користується попитом, на виробничих потужностях, які будуть діяти в прогнозованому періоді. На четвертому етапі формується плановий обсяг і структура випуску продукції з урахуванням попиту, можливостей виробництва і забезпечення виробничими ресурсами. Обгрунтовується і встановлюється замовлення на постачання найважливіших видів продукції для державних потреб. p align="justify"> При Піп використовуються різноманітні методи: метод експертних оцінок, нормативний, балансовий, екстраполяції, економіко-математичного моделювання.
Прогнозування потреби у продукції галузі грунтується на двох чинниках:
) тенденції розвитку галузей-споживачів продукції;
) технічних та виробничих можливостях галузей-постачальників ресурсів для даної галузі
При прогнозуванні, насамперед, встановлюється коло споживачів і структура споживання промислової продукції в розрізі агрегованих груп споживачів і їх частка в споживанні; норми і нормативи, що дають можливість кількісно оцінити зв'язок між постачальниками і потребами.
Продукція промисловості умовно ділиться, на:
а) предмети праці,
б) засоби праці,
в) товари народного споживання.
При прогнозуванні потреби в предметах праці необхідно використовувати нормативний метод і міжгалузевий баланс. У прогнозуванні використовуються укрупнені норми. Вони повинні визначатися з урахуванням оптимальної структури виробництва, впровадження прогресивних технологій. Виробниче споживання предметів праці можна представити як добуток норм витрат на обсяг випуску відповідних галузей промисловості та інших галузей матеріального виробництва. Невиробниче споживання може розраховуватися емпірично на основі тенденцій споживання в минулі роки або нормативним методом. p align="justify"> Потреба в засобах праці визначається за напрямами їх застосування:
. Для нововведених і реконструйованих об'єктів;
. На заміну зношеного устаткування;
. Для ремонту і наукових досліджень;
. Для комплектування продукції машинобудування;
. Для продажу населенню;
. Інші потреби.
Основою визначення потреби в засобах виробництва є проектно-кошторисна документація. На заміну зношеного устаткування - розмір його вибуття. Для ремонту і НДР - обсяг ремонтних і дослідницьких ро...