купці, особливо на оптових ринках, прекрасно розбираються в перевагах товарів тих чи інших компаній, зокрема вироблених фірмами з усталеною доброю репутацією, і навіть реклама тут не так важлива. p align="justify"> Важливо завжди пам'ятати, що ринок, який ми охарактеризували п'ятьма основними ознаками, є ідеалізованим, заснованим на вільній конкуренції і потенційно однакових шансах для всіх продавців і покупців, і відрізняється - часом значно - від ринку реального.
Ринкова модель для України
Світовий досвід показує, що при виборі певної моделі економіки та її реалізації потрібно враховувати загальне і специфічне, яке є змістом перехідної економіки, у стадії якої перебуває Україна.
Разом з тим обов'язково слід мати на увазі, що загальні закономірності для перехідної економіки неоднаково виражаються в різних умовах, скажімо, в умовах східної та західної цивілізації.
Закономірністю перехідної економіки є нестабільність і нестійкість, оскільки в її основі лежать розбіжності старих і нових форм господарювання, що призводить до швидких якісних змін в економічному і соціальному житті суспільства. У зв'язку з цим треба передбачати альтернативні шляхи її розвитку. Потенційно існує широкий спектр перспектив: від повернення у певній формі до авторитарно-бюрократичної системи і до постіндустріального суспільства; від корумпованої тіньової економіки до праволіберальних, заснованих на приватній власності систем. Слід враховувати і те, що альтернативність має певні межі, які зумовлені об'єктивними і суб'єктивними чинниками. Серед багатьох варіантів є оптимальний для тієї чи іншої країни. Критерієм цього вибору є як загальні тенденції розвитку світової цивілізації, так і врахування реальних ресурсів, національних особливостей, історичних традицій, географічного та геополітичного положення. Отже, формувати економічну стратегію, спрямовану на побудову певної моделі ринкової економіки, слід, спираючись на перелічені чинники. p align="justify"> Особливістю економіки України є те, що перед початком ринкових трансформацій вона являла собою адміністративно-командний тип, де домінував тотальний монополізм: власності, централізовано директивного прийняття рішень і технологічний монополізм. Було багато підприємств, які виробляли 60-100 відсотків певного виду продукції. Така монополія не є ринковою. Вона не передбачає конкуренції, ринкових відносин, робить господарюючим суб'єктом систему державних установ, а підприємства виконують лише виробничі функції. p align="justify"> Негативний вплив на формування ринкових відносин в Україні має і те, що його економіка великомасштабна з незавершеним циклом виробництва, а також відбиває спеціалізацію у колишньому Радянському Союзі на важкій промисловості, військово-промисловому виробництві та видобувних галузях. Саме це сьогодні відтворює нестачу товарів народного споживання, з одного боку, і технічну та технологічну відсталість - з іншого. Це породжує величезну потребу в придбанні нафти та газу на світовому ринку, а звідси проблеми з торговельним балансом, перекоси у цінах на внутрішньому ринку. p align="justify"> Створення достатньої кількості підприємств в Україні, які б формували конкурентне середовище, може здійснюватися двома шляхами: реформуванням існуючих підприємств і створенням нових. Перший шлях передбачає: демонополізацію; роздержавлення і приватизацію; залучення вітчизняних та іноземних інвестицій для структурної перебудови підприємств; диверсифікацію. Другий шлях ставить за мету сприяння розвитку малого та середнього бізнесу; залучення вітчизняних та іноземних інвестицій для створення нових підприємств, а також реструктуризації застарілих, тих, які потребують повного оновлення. p align="justify"> Враховуючи те, що Україна має могутній індустріальний і науково-технічний потенціал, підготовлені кадри, недоцільно обирати модель ринкової економіки, в якій переважає дрібна приватна власність і економіка регулюється виключно ринковими законами. Цей шлях був би не прогресом, а регресом і вів би до часів А. Сміта та відповідних методів економічного життя, де все вирішувало вільне ціноутворення. p align="justify"> Модним є так званий лібералізований підхід, сутність якого полягає в тому, що якщо не заважати економіці, розвиватися самій по собі за притаманними їй принципами, то Україна скоро ввійде у світовий ринок.
Поширене гасло "повну свободу переміщенню капіталів, товарів, людей" - не тільки популістське, а й некоректне. Хто може сьогодні назвати таку країну, де це гасло було втілений в життя? Кожна країна, вступаючи в економічні відносини з іншими країнами, прагне якомога повніше реалізувати свої інтереси. Саме тому вона вводить квоти, ліцензії, митні бар'єри щодо іноземних товаровиробників. Відповідна політика ведеться щодо міграції робочої сили. Адже кожному зрозуміло, якщо дешева робоча сила рине в ...
