оефіцієнтів рентабельності можуть використовуватися різні показники доходу підприємства: валовий прибуток, чистий прибуток, прибуток від реалізації. Найбільш виправданим підходом при оцінці ефективності господарської діяльності є використання суми чистого прибутку і відсотків, сплачених за користування кредитом. З урахуванням цього основний показник рентабельності господарської діяльності може бути визначений таким чином:
, (1.4)
де рентабельність активів;
ПП чистий прибуток;
відсотки, сплачені за користування кредитами; ставка податку на прибуток у коефіцієнті.
Однак визначення рівня рентабельності по даній формулі утруднене тим, що відсотки за користування кредитами включені в собівартість продукції, а не відшкодовуються з прибутку. Для характеристики норми відшкодування вартості робочого капіталу в якості інвестованого капіталу використовується оборотний (), тобто:
. (1.5)
Крім того, для характеристики ефективності виробничої діяльності розраховується показник рентабельності виробництва. При його розрахунку в якості інвестованого капіталу використовується вартість виробничих фондів як сума основних виробничих фондів (ОФ) і матеріальних оборотних коштів (МС):
. (1.6)
Якщо у розрахунку використовувати в якості додаткової величини обсяг реалізованої продукції, то формулу рентабельності виробничої діяльності можна представити у наступному вигляді:
, (1.7)
де рентабельність виробничої діяльності; РП обсяг реалізованої продукції; середньорічна вартість основних виробничих фондів; середньорічна вартість матеріальних оборотних коштів; П валовий прибуток.
З наведеної формули випливає, що рентабельність виробничої діяльності залежить від зміни двох факторів:
реалізації на рубль виробничих фондів;
прибутку на рубль реалізації.
Перший фактор характеризує ефективність використання виробничих фондів, тобто їх фондовіддачу, виражену через обсяг реалізованої продукції. Другий фактор характеризує рівень рентабельності реалізованої продукції. Визначити вплив перерахованих факторів можна методом ланцюгових підстановок.
Зміна рентабельності за рахунок впливу фондовіддачі з одного рубля виробничих фондів одно:
. (1.8)
Зміна рентабельності виробничої діяльності за рахунок впливу рівня рентабельності реалізованої продукції дорівнює:
. (1.9)
Друга група показників рентабельності характеризують ефективність інвестицій власників підприємства, які представляють підприємству ресурси чи залишають у його розпорядженні всю чи частину належного їм прибутку. Система показників фінансової рентабельності формується як відношення прибутку до різних показників авансованих коштів, з яких найбільш важливими є: всі активи підприємства; інвестиційний капітал (власні кошти + довгострокові зобов'язання); акціонерний (власний) капітал. Причому:
, (1.10)
де чистий прибуток; середньорічна вартість всіх активів; середньорічна вартість інвестованого капіталу; середньорічна вартість власного капіталу.
Розбіжність рівнів рентабельності за цими показниками буде характеризувати ступінь використання підприємством фінансових важелів для підвищення прибутковості: довгострокових кредитів та інших позикових коштів.
Найбільш часто зустрічається наступна формула розрахунку фінансової рентабельності (RФ):
, (1.11)
де ЧП чистий прибуток; середньорічна вартість власного капіталу.
Для збільшення числа врахованих факторів і визначення їх впливу, рівень рентабельності власного капіталу вивчають у взаємозв'язку з наступними факторами:
1) зміною експлуатаційної прибутковості;
2) зміною оборотності активів;
3) зміною ставки оподаткування;
4) зміною частки чистого прибутку, одержуваної власниками;
5) зміною фінансової структури капіталу.
У взаємозв'язку з перерахованими факторами ставку прибутковості власного капіталу можна представити таким чином:
, (1.12)
де чистий прибуток; власний капітал; вартість активів; виручка від реалізації; прибуток до оподаткування; прибуток після оподаткування,
або, (1.13)
де ставка прибутковості власного капіталу; фінансова структура капіталу; коефіцієнт оборотності активів; норма експлуатаційної прибутковості до податку за результатами; ставка оподаткування; частка чистого прибутку в поточному прибутку.
Визначення впливу зміни факторів на узагальнюючий показник можна робити методами елімінування за наступною схемою:
1) вплив зміни фінансової структури капіталу:
(1.14)
2) вплив зміни оборотності активів:
(1.15)
3) вплив зміни норми експлуатаційної прибутку:
...
