заплатити за нього, тобто розглядається тільки реальна можливість покупки.  
 У свою чергу,  пропозицію  відображає інтереси виробників. Пропозиція якого товару чи послуги відображає готовність виробників продати певну кількість даного товару або послуги за певною ціною протягом певного періоду часу. 
  Між продавцями і покупцями досягається компроміс, в результаті якого ціна встановлюється на рівноважному рівні, який влаштовує в певний момент часу обидві сторони. [17 - C.19] 
  Будь-яка ціна складається з певних елементів. При цьому залежно від виду цін і характеру обслуговується обороту цей склад може змінюватися, оскільки в ціну входять різні елементи. Набір елементів, виражених у вартісних одиницях виміру, представлятиме склад ціни. 
  Співвідношення окремих елементів ціни, виражене у відсотках або в частках одиниці, являє собою структуру ціни. Пропорції між елементами ціни підпорядковуються ринковим закономірностям, залежать від кон'юнктури ринку, одночасно відчувають регулюючий вплив держави у вигляді податкової політики та адміністративного регулювання рівня цін. Схема формування роздрібної ціни має наступний вигляд. 
 В   
 При розгляді структури ціни відзначимо насамперед відпускну (оптову) ціну підприємства - це ціна виробника продукції, за якою він реалізує вироблену продукцію споживачам. За своїм економічним змістом вона є кінцевою ціною для багатьох видів продукції виробничо-технічного призначення. Реалізуючи свою продукцію, підприємства повинні відшкодувати витрати виробництва і реалізації і отримати такий прибуток, яка дозволяла б їм функціонувати в умовах ринку. 
  При цьому оптова ціна підприємства по своїм складом складається завжди з собівартості і прибутку. Відпускна ж ціна може бути з акцизом (якщо розглядається підакцизний товар), з ПДВ і без ПДВ. 
  Собівартість являє собою найбільшу величину в структурі ціни, зміна якої в ту або іншу сторону веде до зростання або зниження абсолютної величини прибутку. 
  Собівартість продукції в класичному визначенні - це грошове вираження витрат, необхідних для здійснення виробничої і комерційної діяльності, пов'язаної з випуском і реалізацією продукції, виконанням робіт і наданням послуг. [15] 
  Склад витрат, що відносяться на витрати виробництва та обігу, законодавчо регулюється практично у всіх країнах. Це пов'язано з особливостями податкової системи та необхідністю розрізняти витрати компаній та організацій за джерелами їх відшкодування (що включаються до собівартості продукції або відшкодовуються з прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податків та інших обов'язкових платежів). 
    1.2 Принципи і методи регулювання цін на промислову продукцію  
   Державне регулювання економіки  являє собою цілеспрямовану діяльність держави в особі відповідних органів, які за допомогою різних способів, прийомів, форм і методів забезпечують досягнення поставленої мети і вирішення соціально-економічних завдань. Дане визначення може бути застосовано і до визначення державного регулювання процесу ціноутворення, оскільки ціна є одним з основних інструментів впливу на стан всієї національної економіки. [3 - C.35] 
   Цілі державного регулювання  полягають у тому, щоб не допустити інфляційного зростання цін у результаті виникнення стійкого дефіциту, різкого зростання цін на сировину і паливо, монополізму виробників, сприяти створенню нормальної конкуренції, орієнтує на використання досягнень науково-технічного прогресу. Важливим завданням при цьому є досягнення певних соціальних результатів, зокрема, підтримання прожиткового мінімуму, забезпечення можливості придбання в достатній кількості товарів першої необхідності. 
  Виділяють дві форми  державного регулювання цін : 
				
				
				
				
			  1.  непряме регулювання  (Непрямі методи) включає заходи, які впливають на попит і пропозицію, рівень конкуренції та інші фактори макроекономічної збалансованості, і що не торкаються безпосередньо рівень ціни, серед яких: 
  v антимонопольне законодавство; 
  v підтримка малого підприємництва; 
  v роздержавлення і приватизація; 
  v зниження бюджетного дефіциту; 
  v податкова політика; 
  v дотації і субсидії та інші. 
  2.  пряме регулювання  (Прямі методи) здійснюється шляхом введення регульованих цін, таких як: 
  v фіксованої ціни; 
  v граничних цін, які встановлюються через: 
  - В«цінову стелюВ»; 
  - В«ціновий підлогаВ»; 
  - В«коридор цінВ». [6 - C.37] 
  За допомогою прямих методів держава безпосередньо впливає на порядок, методи визначення та рівень цін. До них можна віднести: регламентування порядку визначення витрат і норм прибутку, блокування підвищення цін, встановлення верхньої і нижньої меж цін, обмеження норми прибутку, обов'язкове зниження ціни при зниженні цін на спожите сировину, зміна рів...