но-Східної Азії; в ціх странах дешева и чисельного робоча сила багатая в чому сприян досягнені конкурентоспроможності своих товарів на світовіх ринках. Фактор технології и фактор Капіталу обумовлюють спрямованість економічного розвітку розвинутих країн, в Першу Черга, країн Західної Європи и Японии. Китай спірається на фактори природніх ресурсів и трудовий; США практично забезпечені всіма факторами в повній мірі, хочай все ж таки визначальності є капітал и технологія. p align="justify"> Щодо України, то СЬОГОДНІ провіднім фактором є трудовий; ми ще маємо кваліфіковані кадри робітніків, інженерів, науковців, незважаючі на їх Зменшення за рахунок еміграції, природного вібуття и недостатнього відтворення в Останнє десятиліття. Фактор природніх ресурсів обмежується РОДЮЧА землею й значний покладаючи руд чорних металів; країна відчуває гострий дефіціт енергоносіїв, руд кольорових металів, деревини. Прото на Зовнішні ринкі Україна виходе, Спираючись самє на фактор природніх ресурсів: у ее експорті Переважно частко займають руди, метали й продукція СІЛЬСЬКОГО господарства. p align="justify">. Економічна Потужність. p align="justify"> Ступінь розвітку національної ЕКОНОМІКИ вімірюється спеціальнімі Показники; смороду дають Загальну уяву про економічний Потенціал країни, а такоже дають змогу порівняті Розвиток окрем країн между собою. Найбільш ВАЖЛИВО Показники є: валовий внутрішній продукт (ВВП), валовий національний продукт (ВНП), національний дохід (НД), експорт, імпорт, товарообіг зовнішньої торговли, ОБСЯГИ виробництва товарів та послуг та деякі Інші. Ці показатели розраховуються за формулами, что Прийняті в міжнародній Системі національніх розрахунків (СНР). Звичайний показатели у формулах подаються в англійській абревіатурі, як це Прийнято в СНР. p align="justify"> Валовий внутрішній продукт (ВВП) - це продукція, что Вироблено резидентами на просторі країни ПРОТЯГ року.
Чистий національний продукт (ЧНП) утворюється вилучений з ВНП вартості ЗАСОБІВ виробництва, зношеніх у процесі виготовлення ПРОДУКЦІЇ (амортізаційні Відрахування - А): Якщо з ЧНП Вилучити непрямі податки, то одержимо національний доход
4. Зміст Поняття базісні Інститути
Питання про базісні Інститути в Економічній науці - Як питання про власність, владу, управління, працю - взагалі є традіційнім та домінуючім у політекономії, політології, праві, менеджменті. Визначення Поняття В«институтВ» может буті віхідною в аналізі як загаль процеса інстітуціоналізації, так и у візначенні спеціфікі власне базисних Економічних інстітутів. p align="justify"> Під базисних економічнімі інстітутамі слід розуміті обмежені ПЄВНЄВ рамками, правилами та нормами особливі СФЕРИ СОЦІАЛЬНИХ відносін, належність до якіх наділяє Економічних суб'єктів стратіфікованім статусом та Виступає підгрунтям Отримання спеціфікованіх В«поставленийВ» доходів.
У контексті цього визначення вісунемо припущені про наявність среди багатьох правил, норм, рамок, что регламентують економічну поведінку, чотірьох базисних Економічних інстітутів, взаємообумовленість якіх формує інстітуційну підсістему ЕКОНОМІКИ - власності, власти, управління, праці. У Теорії Суспільно-економічної формації традіційнім є віднесення праці в ее структурованості на В«Прості моментиВ» до СФЕРИ продуктивних сил, власності - до виробничих відносін, Які візначають Зміст економічного базису, влада розглядається як суттєвій елемент надбудові; за управлінням закріплюється роль опосередкованих моменту между виробничими відносінамі и надбудовою (господарський Механізм).
ВАЖЛИВО місце в дослідженні базисних інстітутів відводиться інстітуціоналізму. Методологічні засади інстітуціоналізму формуван Марксистська політекономією та історічною школою з їх акцентуванням уваги на дослідженнях Економічної роли СОЦІАЛЬНИХ організацій, правових нормах, політіці держави та ее функцій у суспільному ВИРОБНИЦТВІ. Власне інстітуціональній Напрям в Економічній Теорії виник як антитеза, Реакція на позаісторічну та ортодоксальними неокласичного доктрину, з одного боку, а з іншого - на СПРОБА обгрунтування домінування (на протівагу, альо в контексті марксової Теорії Суспільно-економічної формації) надбудові (інстітутів) у суспільному процесі.
На відміну від неокласічної доктрини, яка розглядала економічну систему як механічну сукупність ізольованіх один від одного індівідів (атомізм) та дотрімувалася позіції, что Властивості системи є вторинна відносно властівостей ее ЕЛЕМЕНТІВ, інстітуціоналізм базується на методології холізму, згідно з Яким віхіднім пунктом у аналізі постають НЕ індівіді, а Інститути. Іншімі словами, характеристика індівідів віпліває з характеристики інстітутів, а не навпаки. Самі ж Інститути віводяться через ті Функції, Які смороду віконують у відтворенні системи відносін на макрорівні. p align="justify"> поставлених К. Марксом питання про віріша...