стуванні, бо не було з ким вступати в відносини їх відчуження. І коли випадок  
   послав йому П'ятницю, він робить просто - позбавляє його прав юридичної та економічної самостійності, роблячи його членом загальної родини. Правда, власність як відносини відчуження - присвоєння можуть зникнути і в суспільному виробництві. Це можливо тоді, коли всі члени такого суспільства однаковою ступеня зможуть споживати спільно здобутий продукт, тобто коли спільне виробництво закінчується не особистим присвоєнням і споживанням суспільного продукту, а спільним. Так велося в давній первісній общині, де за обмежених матеріальних благах вони розподілялися рівними частинами для підтримки кожного члена громади. Тому й не існувало власності в їх розумінні. Таке може статися і тоді коду цивілізація досягне рівня понад достатку матеріальних благ і пропаде необхідність особистого привласнення. Цей час буде називатися комунізмом, де гаслом буде - кожному по потребі, від кожного по можливості. 
   Для виникнення відносин власності необхідно, що б були контрагенти цих відносин, то є люди, речі, послуги, на підставі яких можуть виникнути відносини між людьми щодо їх привласнення. Тобто відносини власності повинні характеризуватися суб'єктами та об'єктами. 
  
  Суб'єкти власності - індивіди, фізичні особи які в процесі відчуження - привласнення матеріальних благ і послуг можуть вступати у відносини між собою з цього приводу. Це, як правило, юридично самостійні, економічно незалежні учасники суспільно виробництва - окремі працівники, трудові колективи та державні установи та відомства. 
  
  Об'єкти власності - ними може служити все розмаїття національного багатства, включаючи землю з її народами, водний і повітряний простори, а також твори інтелектуальної праці. 
    Ознаки власності . 
				
				
				
				
			В  
 Категорія власності, як будь-яка інша має певні ознаки, які визначають її економічний зміст. 
  До найбільш характерними ознаками слід віднести: 
   5 
  1. Власність - це соціально - економічні, виробничі відносини між людьми, а не ставлення людини до речі. 
   2. Власність - це результат суспільного розвитку, а не окремої людини. Ізольований індивід також не може мати власності як людина, яка б жила поза суспільства не вмів би розмовляти. 
   3. Власність - це відносини щодо присвоєння матеріальних благ: засобів виробництва, предметів споживання і послуг. <В  
 
 4. Оскільки матеріальні блага виробляються за допомогою засобів 
  виробництва, то першість належить відносинам стосовно присвоєння виробництва, бо хто володіє засобами виробництва, той володіє і його результатами. 
   5. За певних умовах засоби виробництва можуть відчужуватися від безпосереднього виробника, тобто власність на засоби виробництва являє собо...