зніх національніх громадах міста, свідчіть и Утворення у 1892 году В«Союз МУЗИЧНИЙ товариств польських и руськихВ». На тій годину Галицьке музичне товариство очолював Вже Рудольф Шварц. p> прото найвідатнішім наступником Кароля Мікулі на посаді Головного артистичного директора Галицького МУЗИЧНИЙ товариства (в 1919 году перейменованого на Польське музичне товариство) ставши его учень, відомій композитор и диригент Мечислав Солтис. Вихованець Віденської та Паризької консерваторій, ВІН, як и его вчитель, керували Товариством впродовж тридцяти років - и ці десятиліття, з 1899 до 1929 років, стали, без перебільшення, кульмінаційнімі в истории Товариства. p> Саме в В«Епоха СолтисаВ» музичне середовище Львова остаточно подолано успадковані провінційність та непрофесіоналізм, самперед Завдяк того, що тут вже декілька десятіліть існувала консерваторія, о з 1892 року, такоже при ГМТ-концертні бюро. Тож коли Вже на качану нового століття, в 1902 году давно назріла потреба Розширення культурного простору остаточно реалізувалася в створенні Нової концертної встанови - філармонії, це відавалося радше закономірнім наслідком столітніх процесів, аніж пріємною несподіванкою для меломанів. <В