рактер, що пов'язано з нерівномірністю інтернаціоналізації виробництва, а також з тим, що передумови для інтеграції складаються в першу чергу в тих регіонах, де найбільш тісні господарські зв'язки і в Найбільшою мірою визрівають її об'єктивні і суб'єктивні чинники. p> З економічних позицій об'єктивний чинник міжнародної господарської інтеграції - забезпечення кращих умов застосування обмежених ресурсів (природних і набутих). p> Можна констатувати, що в сучасних умовах міжнародна економічна інтеграція - логічний, закономірний результат транснаціоналізації мікроекономічних і макроекономічних процесів. При цьому остання вбудовується в ринкові принципи світогосподарських відносин.
Таблиця 1. НАЙБІЛЬШІ СУЧАСНІ РЕГІОНАЛЬНІ ІНТЕГРАЦІЙНІ ОРГАНІЗАЦІЇ РОЗВИВАЮТЬСЯ КРАЇН [5]
Назва та дата заснування
Склад
Інтеграційні організації Латинської Америки
Латиноамериканська зона вільної торгівлі (LAFTA) - з 1960
11 країн - Аргентина, Болівія, Бразилія, Венесуела, Колумбія, Мексика, Парагвай, Перу, Уругвай, Чилі, Еквадор
Карибське співтовариство (CARICOM) - з 1967
13 країн - Антигуа і Барбуда, Багами, Барбадос, Беліз, Домініка, Гайана, Гренада та ін
Андская група (Andian Group) - з 1969
5 країн - Болівія, Венесуела, Колумбія, Перу, Еквадор
Загальний ринок країн Південного конусу (MERCOSUR) - c 1991
4 країни - Аргентина, Бразилія, Парагвай, Уругвай
Інтеграційні об'єднання Азії
Організація економічного співробітництва (ECO) - з 1964
10 країн - Афганістан, Азербайджан, Іран, Казахстан, Киргизстан, Пакистан, Таджикистан, Туркменістан, Туреччина, Узбекистан
Асоціація країн Південно-Східної Азії (ASEAN) - з 1967
6 країн - Бруней, Індонезія, Малайзія, Сінгапур, Таїланд, Філіппіни
Економічне співтовариство БІМСТ (BIMST-EC) - c 1998
5 країн - Бангладеш, Індія, М'янма, Шрі-Ланка, Таїланд
Інтеграційні об'єднання Африки
Східноафриканське співтовариство (EAC) - з 1967, повторно з 1993
3 країни - Кенія, Танзанія, Уганда
Економічн...