відкриттям власних газових родовищ в Суі в 1952  вугілля стало поступово витіснятися природним газом: у 2001 р. його частка в енергетичному комплексі не перевищувала 6%.  Загальні розвідані запаси вугілля оцінюються в 185 млрд. тонн, з яких 175 млрд. (більше 94%) припадають на вугільне родовище Тхар в провінції Сінд.  У 1998-1999 р.  видобуток вугілля склав 3,1 млн. тонн, у 1999-2000 р.  - 3,2 млн., у 2000-2001 р. - 3,2 млн. тонн.  Слід особливо відзначити, що близько 60% видобутку вугілля припадає на приватний сектор.  У той же час виявлений вугілля відноситься в основному до лігніту і непридатний для коксування: 98% його видобутку використовується в якості палива при випалюванні цегли, в той час як на виробництво електроенергії йде не більше 9% вуглевидобутку.  
 Нафтовидобувна промисловість задовольняє потреби Пакистану в сирої нафти менш ніж на 30%.  Доведені запаси нафти офіційно оцінюються в 18 млн. тонн (за іншими оцінками - понад 30 млн. тонн).  У 60-70-ті роки найбільшу активність у пошуках нафти виявляв державний сектор.  Корпорація нафти і газу, спираючись на кредити США і різнобічну фінансову і технічну допомогу СРСР, виконала значний обсяг робіт з розвідки нафти саме в той період. 
  Довгий час обсяг видобутої нафти зростав незначно, коливаючись у межах 200-400 тис. тонн на рік.  Ще на рубежі 70-80-х років він не перевищував 500 тис. тонн, що покривало потреби країни в сирої нафти лише на 10-12%.  Після введення в експлуатацію нових родовищ в середині 80-х років розміри нафтовидобутку підскочили.  З 12 тис. барелів на добу видобуток збільшився спочатку до 21 тисячі, а потім досягла майже 50 тисяч.  Пакистан став задовольняти потреби в сирої нафти приблизно на 30%.  В даний час з урахуванням імпорту нафтопродуктів місцева нафту становить близько 25% споживаного рідкого палива.  Основними постачальниками нафти і нафтопродуктів на пакистанський ринок є сусідні країни Перської затоки - Кувейт, Саудівська Аравія, Іран.  У цілому нафту і нафтопродукти в структурі імпорту становлять не менше 20%. 
				
				
				
				
			  У 1998-1999 р. виробництво сирої нафти склало 20,0 млн. барелів, у 1999-2000 - 20,4 млн., в 2000-2001 - 20,6 млн. барелів.  Загальні розвідані запаси нафти оцінюються в 283 млн. барелів; середня видобуток становив 57 тис. барелів на добу в 2000-2001 р. в порівнянні з 56 тис. у 1999-2000.  При цьому частка держсектора в нафтовидобутку (Oil and Gas Development Corporation) не перевищує 37%.  З кінця 90-х років у країні проводиться політика щодо активного залучення іноземних інвестицій на розвідку нових нафтових родовищ, в першу чергу в шельфовій зоні Аравійського моря. 
  На більш віддалену перспективу націлені проекти в рамках різних міжнародних консорціумів з використанню пакистанській території для прокладки нафтопроводів. 
  Так, ще в середині 1990-х років американська компанія Unocal розробила великомасштабний проект нафтопроводу з Казахстану, Узбекистану і Туркменістану через Пакистан до морським портам для пода...