час західні уряди не хотіли псувати відносини з набирає сили Союзом. Це з одного боку. З іншого боку, над Європою впритул нависла загроза фашизму. Європейські держави не могли допустити ні одного, ні іншого розгортання подій. Усі шукали можливі компроміси, в тому числі і Радянський Союз.
Прихід Гітлера до влади в 1933р. змусив форсувати радянську політику в напрямку створення системи колективної безпеки. У 1933р. після тривалої перерви були відновлені дипломатичні відносини з США, в 1934р. СРСР був прийнятий у Лігу Націй. Все це свідчило про зміцнення міжнародного авторитету СРСР і створювало сприятливі умови для активізації зовнішньополітичної діяльності держави. У 1935р. Радянський Союз уклав договори про взаємодопомогу на випадок війни з Францією, Чехословаччиною. У 1936р. був укладений договір з Монгольської Народної Республікою, а в 1937р. - Договір з Китаєм про ненапад. p> Радянська дипломатія в ті роки прагнула з одного боку реалізувати план колективної безпеки в Європі, не піддаватися на провокації ворога, не допускати широкого антирадянського фронту, з іншого сторони вживати необхідних заходів щодо зміцнення обороноздатності країни. p> Радянський уряд шукало шляхи конструктивного союзу з Францією і Англією і запропонувало їм укласти пакт на випадок війни, але переговори з цього питання зайшли в глухий кут, оскільки західні держави не хотіли вести їх всерйоз, і розглядали їх як тимчасовий тактичний хід, штовхали СРСР на прийняття односторонніх зобов'язань. p> Водночас, Німеччини в цей період не була вигідна війна з СРСР. У її плани входила окупація Франції, Англії, Польщі з подальшим створенням В«об'єднаноїВ» Європи під егідою Німеччини. Напад на СРСР, з її великими запасами природних ресурсів, визначалося Німеччиною як більш пізня задача.
У цих умовах почала зростати тенденція радянської зовнішньої політики до нормалізації відносин з Німеччиною, хоча від переговорів з Англією і Францією остаточно не відмовлялися. Але незабаром стало ясно, що переговори з військовими місіями цих країн неможливі, і вони були перервані НЕ невизначений термін.
Паралельно 20 серпня в Берліні було підписано радянсько-німецьке торгово-кредитну угоду, а 23 серпня після 3-х годинних переговорів між Німеччиною і Радянським Союзом був підписаний пакт про ненапад строком на 10 років, отримав назву В«пакту Молотова- Ріббентропа В», по імені міністрів закордонних справ, скріпили його своїми підписами. Цей документ відображав законні інтереси СРСР, забезпечуючи необхідний нашій країні резерв часу для підготовки до вступу у велику війну, а також запобігав можливість війни на два фронти - проти Німеччини в Європі і проти Японії на Далекому Сході. Разом з тим, секретні протоколи до цього пакту свідчили про імперські амбіції обох держав. Вони обмовляли сфери впливу в Європі, розділ Польщі. Згідно з цим договором СРСР передавалися права на Прибалтику, Західну Україну, Західну Білорусію, Бессарабію, Фінляндію....