Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Контрольные работы » Особливості розвитку суб'єктів-організаторів торгових ринків

Реферат Особливості розвитку суб'єктів-організаторів торгових ринків





чином, закон ставить знак рівності між поняттями В«організатор торгівліВ» і В«фондова біржаВ». Закон також визначає організаційно-правову форму фондової біржі. Фондова біржа створюється у формі некомерційного партнерства або акціонерного товариства (ст.11). p align="justify"> З'ясуємо роль організатора торгівлі при укладенні біржових угод. Чи є організатор торгівлі стороною біржового договору? p align="justify"> Організатор торгівлі здійснює допоміжну функцію при укладенні деривативних договорів.

Він тільки створює сприятливі умови для учасників торгівлі, для укладення біржових угод. Відповідно до п.1 ст.2 Закону про товарні біржі організатор торгівлі формує оптовий ринок шляхом організації та регулювання біржової торгівлі, здійснюваний у формі голосних і публічних торгів, що проводяться в заздалегідь визначеному місці і в певний час. p align="justify"> Чи може, разом з організацією самої торгівлі, біржа виступати стороною ф'ючерсного або опціонного контракту? Ні. До такого висновку підводить аналіз ряду статтею законодавства. По-перше, п.2 ст.3 Закону про товарні біржі свідчить, що біржа не може здійснювати торговельну, торговельно-посередницьку та іншу діяльність, безпосередньо пов'язану з організацією біржової торгівлі. Таке обмеження встановлює та п.4 ст.11 Закону про ринок цінних паперів, який допускає лише суміщення діяльності з організації торгівлі з діяльністю валютної біржі, товарної біржі, кліринговою діяльністю, діяльністю з розповсюдження інформації, видавничою діяльністю, а також із здійсненням діяльності по здачі майна в оренду. Таким чином, в біржі (організатора торгівлі) обмежена, спеціальна правоздатність. Вся діяльність біржі полягає тільки в організації самої біржової торгівлі, але не в їх участі. Пункт 3 ст.7 Закону про біржі прямо передбачає, що біржові угоди не можуть відбуватися від імені і за рахунок біржі. Якщо біржу вважати стороною договору, то такий договір має бути визнаний недійсним, тому що, по-перше, такий договір суперечить вищезгаданим нормам, по-друге, такий договір суперечить ст.173 ЦК РФ як угода, укладена юридичною особою, що виходить за межі його правоздатності. С.Е. Жилінський справедливо зазначає: В«Біржові угоди не можна вчиняти від імені та за рахунок біржіВ». p align="justify"> Ф'ючерсний або опціонний контракт укладається між двома особами - продавцем і покупцем. Біржа лише допомагає висновком даного договору. Крім того, продати біржовий актив може тільки його власник. Якщо ми говоримо про товарні ф'ючерси, то продавець продає наявний у власності біржовий товар або набуття у майбутньому біржовий актив. Сама біржа (організатор торгівлі) не є власником біржового активу і не передбачає його придбання в майбутньому, тому що це суперечить цілям її діяльності та законодавству. Але певні правовідносини між біржею і сторонами договору є. Ці правовідносини виходять за рамки самого деривативного контракту. Безумовно, у продавця і покупця є зоб...


Назад | сторінка 3 з 16 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Лістинг в системі біржової торгівлі, котирування цінних паперів і біржові і ...
  • Реферат на тему: Особливості ринку цінних паперів, біржовий торгівлі
  • Реферат на тему: Управління діяльністю організації торгівлі
  • Реферат на тему: Управління комерційною діяльністю в організації торгівлі
  • Реферат на тему: Організація біржової торгівлі і розрахунків. Концепція розвитку цінних пап ...