ого підвищується за допомогою цієї технології.  
 Якщо ж технологія розглядається як самостійний фактор виробництва, вона, з одного боку, надає вплив на зміну умов торгівлі країни товарами, виробленими з її допомогою, а з іншого - сама може бути предметом міжнародної торгівлі. Міжнародне пересування технології може здійснюватися як в В«чистомуВ» вигляді (торгівля патентами, ліцензіями, В«ноу-хауВ»), так і в вид торгівлі технологічно ємними товарами. Під другому випадку міжнародне переміщення технології як фактора виробництва статистично неотличимо від торгівлі іншими товарами. 
  Міжнародний технологічний обмін - міжнародне переміщення науково-технічних досягнень на комерційній або безоплатній основі. 
  Поняття міжнародного обміну, тлумачиться двояко: у широкому сенсі під ним мається на увазі проникнення будь-яких науково-технічних знань і обмін виробничим досвідом між країнами, а вузком передача науково-технічних знань і досвіду, що відносяться до відтворення конкретних технологічних процесів. 
  Технологічний обмін в широкому сенсі здійснюється, як правило, в некомерційних формах: 
  - науково-технічні публікації; 
  - проведення виставок, ярмарків, симпозіумів; 
  - обмін делегаціями і зустрічі вчених і інженерів; 
  - міграція фахівців; 
  - навчання студентів і аспірантів; 
  - діяльність міжнародних організацій зі співробітництва в галузі науки і техніки. 
				
				
				
				
			  Технологічний обмін у вузьких значеннях здійснюється, як правило, в комерційних формах: 
  - передача на основі ліцензійних угод прав користування винаходами (патенти, ноу-хау, зареєстровані товарні знаки, промислові зразки), технологічної документації; 
  - постачання машин і різного промислового устаткування; 
  - надання технічної допомоги; 
  - інжинірингові послуги; 
  - експорт комплектного обладнання; 
  - підготовка та стажування фахівців; 
  - управлінські контракти; 
  - науково-технічне і виробниче кооперування і т.д. 
  Міжнародний технологічний обмін є результатом відмінностей у рівні розвитку науково-технічного прогресу, досягнутого в окремих країнах, і в значній мірі виступає наслідком відмінностей у забезпеченості такими факторами виробництва, як праця і капітал. Воно включає так само різну забезпеченість країн ресурсами знань, тобто сумою науково-технічної інформації, зосередженої в наукових установах, літературі, банках даних тощо 
 
1.2 Передача технології в комерційних формах
 
 Передача технології в комерційних формах увазі, що технологія є специфічним товаром. Покупець нової технології отримує в своє розпорядження науково-технічні розробки та/або створені виробничо-технологічні процеси. Використання таких розробок і процесів в якості елементів продуктивного капіталу дозволяє випускати товарну продукцію, що володіє підвищеною конкурентоспроможністю, і отримувати протягом більш-менш тривалого періоду додатковий прибуток...