у, залежить від його прижиттєвої карми (діянь). За беззаконня людину очікує погане переродження шудри, жінкою, тваринам. Якщо ж людина дотримувався релігійний закон, жив згідно внутрікастовим приписами, здійснював жертвопринесення, то заплата йому буде благе переродження в тілі брахмана, кшатрія або вайш'ї. Народження брахманом - найкраще, бо дає можливість стати лісовим відлюдником, пізнати своє єдність з Атманом і через це самопізнання досягти спасіння від безпочаткової і нескінченної сансари (В«блуканняВ» по тілах). Вихід з круговороту народжень і смертей називається мокшею (В«визволенняВ») або нірваною (В«згасаннямВ», В«ЗаспокоєннямВ», В«безтурботністюВ»). Подвижники, які досягли мокші, після смерті йдуть В«шляхом богівВ» - вони возз'єднуються з безсмертним Брахманом і більше не народяться в тілі, яке настільки ретельно умертвляли за життя.
До VI ст. до Р.Х. формується йога як особлива методика тренування волі, тіла і свідомості, що має кінцевою метою досягнення нірвани. Йогу не можна розглядати у відриві від індуїстської релігійної традиції. Це не оздоровча практика, а особлива методика, що має одну мету - звільнити Дух, Атман від прихильності до тілесному існуванню і відокремити Його від звичайних проявів психічної діяльності, від емоцій і мислення. Йогу називають В«мистецтвом смертіВ». Вище досягнення йогіна - культивування особливого стану свідомості, більш глибокого, ніж сон без сновидінь, у якому тільки й доступно містичне переживання тотожності власного В«яВ» універсальному В«ЯВ» Атмана-Брахмана.
Оформлення вчення упанішад про сансару-мокша і практики йоги похитнуло духовну монополію брахманів. Знавцями і вчителями ставали люди, що відбувалися із стану кшатріїв (воїнів), навіть жінки.
3) Епічний період (400 р. до Р.Х. - 800 р. по Р.Х.).
Розквіт класичної індійської цивілізації. Створюється давньоіндійський епос - В«МахабхаратаВ» (В«Велике сказання про нащадків БхаратВ») і В«РамаянаВ» (В«Діяння Рами В»). Частиною В«МахабхаратиВ» є В«БхагавадгітаВ», одна з найулюбленіших священних книг індусів. Формується традиція декламації сюжетів цих циклів, втілення їх у храмовій іконографії, театральних постановках. Санскрит стає універсальною мовою індійської культури, на ньому створюються різноманітна література, трактати по праву, філософії, етики, граматики, астрономії, медицині, ритуалу. З санскритської культурою починає змагатися тамільська цивілізація на півдні Індії. Зароджуються класичні філософські школи Індії (Міманса, санкх'я, ньяя, вайшешика та ін.) Становлення буддизму. p> Буддизм виник в середині 1 тис. до Р.Х. В Індії з'явився в VI-V ст. до Р.Х., але найбільшого впливу досяг у правлінні царя Ашоки (III ст. до Р.Х.) з династії Маур'їв. Буддизм виникає як прояв релігійного вільнодумства в боротьбі з брахманской ортодоксією і зовнішньої ритуальністю. Буддизм відкинув як брахманське вчення про святість станової системи, так і авторитет священних Вед, стверджуючи...