ься в нападах дисфорії - тужливо-злобного настрою. Значно рідше періодичні розлади настрою у хворих на епілепсію виражаються в нападах ейфорії - чудового, нічим не зрозумілого настрою. p align="justify"> Розлади свідомості. Ці порушення виражаються в приступообразно появі сутінкового стану свідомості. Крім зміни свідомості, у хворих з'являються галюцинації і маревні ідеї. Галюцинації найчастіше зорові і слухові, зазвичай мають страхітливий характер. Хворі в сутінковому стані свідомості бувають дуже агресивними, нападають на оточуючих, вбивають, гвалтують або, навпаки, ховаються, тікають, намагаються покінчити з собою. Емоції хворих у сутінковому стані свідомості надзвичайно бурхливі і в основному негативного характеру: стану люті, жаху, відчаю. p align="justify"> Смеркові стану свідомості виникають раптово, тривають від декількох хвилин до декількох днів і так само раптово закінчуються, причому хворий повністю забуває все, що з ним було.
Крім власних сутінкових станів свідомості, для хворих епілепсією характерні і так звані впорядковані сутінкові стану, що позначаються як стан амбулаторного автоматизму, або психомоторні пароксизми. Це також пароксизмальна виникають стану звуженого (сутінкового) свідомості, але без марення, галюцинацій і виражених емоційних реакцій. Стани амбулаторного автоматизму також тривають від декількох хвилин до декількох днів і закінчуються повною амнезією. p align="justify"> Зміни особистості хворого на епілепсію
При тривалому перебігу захворювання у хворих часто з'являються певні, раніше їм не властиві риси, виникає так званий епілептичний характер. Своєрідно змінюється і мислення хворого, при несприятливому перебігу захворювання доходить до типового епілептичного слабоумства. p align="justify"> Коло інтересів хворих звужується, вони стають все більш егоїстичними, у них В«втрачається багатство фарб і почуття висихаютьВ» '(В. Гризингер). Власне здоров'я, дріб'язкові власні інтереси - ось що все більш виразно ставиться в центр уваги хворого. Внутрішня холодність до оточуючих нерідко маскується показною ніжністю і люб'язністю. Хворі стають прискіпливими, дріб'язковими, педантичними, люблять повчати, оголошують себе поборниками справедливості, зазвичай розуміючи справедливість дуже однобічно. У характері хворих з'являється своєрідна полюсність, легкий перехід від однієї крайності до іншої. Вони то дуже привітні, добродушні, відверті, часом навіть солодко і нав'язливо-льстиві, то незвичайно злісні і агресивні. Разом з тим хворим на епілепсію властиві інертність, малорухливість емоційних реакцій, що зовні виражається в злопам'ятство, В«застряванніВ» на образи, часто уявних, мстивості. p align="justify"> Типово змінюється мислення хворих на епілепсію: воно стає вузькому, з нахилом до деталізації. При тривалому і несприятливому перебігу захворювання особливості мислення стають все більш виразними: наростає своєрідне...