обсягом ресурсів, тому його відмінною особливістю є висока чутливість до зміни рівня постійних витрат. Так, якщо у великій компанії найм одного співробітника (середньомісячний обсяг виробництва 10000 шт.) із заробітною платою 1000 дол. призводить до збільшення ціни продукції на 0,15 дол. (100,15 дол.), То для МП у тій же галузі (Середньомісячний обсяг виробництва 100 шт.) Найм додаткового співробітника викличе зростання ціни продукції на 15 дол. (115 дол.). Ще однією особливістю МП як специфічного сектора підприємництва є значний обсяг банкрутств - близько 50% МП закриваються в перші два роки діяльності, успішними бувають тільки 15% МП.
У той Водночас процес банкрутства - це невід'ємна частина функціонування економічного механізму, що дозволяє економіці позбутися збиткових підприємств і неефективних підприємців. Щоб забезпечити сталий функціонування економічної системи, державі досить зберегти у потенційних підприємців бажання відкрити свою справу, тому в багатьох країнах воно намагається зробити процедуру банкрутства як можна менш болючою для підприємця. З цієї точки зору важливо знайти чіткий баланс між стимулюванням ділової активності і мінімальним рівнем відповідальності підприємця, оберігає суспільство від небажаних експериментів з економічними ресурсами і знижує кількість мікрокризи в економіці у формі банкрутства компаній.
Розглянуті вище відмітні риси МП характеризують найбільш важливі особливості функціонування малого бізнесу. У той же час слід зазначити, що кількість відмінних ознак МП і великих підприємств, які виділяють вітчизняні та зарубіжні вчені - М. Балашевич, Г. Пфолем, П. Келлервессель, Дж. Муглер та інші, - набагато більше. Відмінні особливості в підходах до веденню бізнесу малих і великих компаній виділяються в галузі управління, організації виробництва, збуту, НДДКР та управління персоналом.
В
2. Р егулірованіе франчайзингу в РБ: особливості та перспективи
Комерційні франчайзингові угоди є найбільш поширеною формою зобов'язальних відносин з використання комплексу виключних прав (Ліцензійного комплексу), що включає право використання фірмового найменування та охороняється комерційної інформації, а також інших об'єктів виключних прав (товарного знаку, знаку обслуговування тощо) для підприємницької діяльності. Незважаючи на це, франчайзингові угоди досліджені у вітчизняній юриспруденції явно недостатньо, що є однією з причин непоширеності цієї простої і зручної в організаційному щодо форми виробництва і реалізації товарів, робіт і послуг в Республіці Білорусь. Будь франчайзингова компанія, будучи залученою в міжнародну торгівлю, на практиці часто стикається з проблемою підготовки і підписання франчайзингових угод.
Договір франчайзингу є традиційним для англосаксонської системи права і не поширений у країнах романо-германської (континентальної) системи права, до якій належить Республіка Білорусь. Тим часом, необхідність використання договору ф...